Тема 5. Особливості викладання математики у профільних класах старшої школи
Зміст 1. Профільне навчання в системі загальної середньої освіти 2. Організація допрофільного та профільного навчання у 2013-2014 н.р.
1. Профільне навчання в системі загальної середньої освіти
Проблема профілізації освіти в Україні знову набула актуальності. Згідно із Законом України «Про загальну середню освіту», профільне навчання запроваджується у: профільних класах звичайних загальноосвітніх шкіл (І-III ступенів); спеціалізованих школах (школах-інтернатах) – загальноосвітніх навчальних закладах І-III ступенів із поглибленим вивченням окремих предметів та курсів; гімназіях – загальноосвітніх навчальних закладах II-III ступенів із поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю; ліцеях – загальноосвітніх навчальних закладах III ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою; колегіумах – загальноосвітніх навчальних закладах III ступеня філологічнофілософського та (або) культурно-естетичною профілів; міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, створених для задоволення потреби учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній та професійній підготовці. Завдання системи освіти в сфері трудової і професійної підготовки учнівської молоді сформульовано у Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті. Система освіти має забезпечувати: формування особистості та професіонала – патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної європейської цивілізації, чітко орієнтується в сучасних реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлений до життя і праці у XXI столітті; формування у дітей та молоді цілісної наукової картини світу і сучасного світогляду, здібностей і навичок самостійного наукового пізнання; розвиток у дітей та молоді творчих здібностей, підтримку обдарованих, формування навичок самоосвіти і самореалізації особистості;
© Кода С.В., СОІППО 2017 р.
2
формування трудової і моральної життєтворчої мотивації, активної громадської та професійної позиції, навчання основних принципів побудови професійної кар'єри і навичок поведінки в сім'ї, колективі та суспільстві, у системі соціальних відносин, особливо на ринку праці; підготовку кваліфікованих фахівців, здатних до творчої праці, професійного розвитку, мобільності в засвоєнні та впровадженні новітніх технологій. Згідно з концепцією загальної середньої освіти, основна школа (5—9 класи) дає учням базову загальну середню освіту, формує в них готовність до вибору профілю навчання і подальшої освіти. Старша школа (10—12 класи) функціонує переважно як профільна. Профільне навчання у класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, художньоестетичний, спортивний. їх набір відповідає соціально-диференційованим видам діяльності і містить знання про природу, людину, суспільство, культуру, науку та виробництво. У загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змістом предметів на різних рівнях. Рівень стандарту – обов'язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення. Академічний рівень – обсяг змісту, достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах. Він визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси біології, хімії у фізико-технічному профілі або загальноосвітній курс фізики у хіміко-біологічному профілі). Рівень профільної підготовки – зміст навчальних предметів поглиблений і передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси фізики і математики для фізико-математичного профілю або курси біології та хімії для хіміко-біологічного профілю). Зміст навчання будь-якого профілю складається із базових предметів, профільних та курсів за вибором (елективних курсів) і забезпечує спрямованість конкретного профілю навчання. Перелік предметів є обов'язковим для вивчення всіма учнями, які обрали цей профіль. Зміст навчання має як інваріантну, так і варіативну частину. До інваріантної частини належать профільні предмети. Елективні навчальні курси, які є складовою варіативної частини навчального плану, спрямовані на забезпечення внутрішньопрофільної спеціалізації. Форми організації профільного навчання регламентують діяльність суб'єктів навчально-виховного процесу в системі профільних загальноосвітніх навчальних закладів. За характером взаємодії суб'єктів профільного навчання виділяються внутрішньошкільні та зовнішні форми його організації.
© Кода С.В., СОІППО 2017 р.
3
До внутрішньошкільних форм профільного навчання належать: профільні класи в ЗНЗ; профільні групи в багатопрофільних ЗНЗ; профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами; динамічні профільні групи (у тому числі різновікові). До зовнішніх форм профільного навчання належать: міжшкільні профільні групи; профільна школа інтернатного типу; опорна старша школа; навчально-виховний комплекс (НВК); міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК); загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів. Допрофільна підготовка здійснюється у 8—9-х класах. Метою професійної орієнтації учнів на цьому етапі професійного самовизначення особистості є створення умов для вибору учнями напряму профільного навчання у старшій школі. До основних форм реалізації профорієнтаційних заходів належать курси на вибір, поглиблене вивчення і окремих предметів на диференційованій основі тощо. Поглиблене вивчення профільних предметів, крім розширення і поглиблення змісту навчального матеріалу, має сприяти формуванню стійкого інтересу до нього, розвитку відповідних здібностей і орієнтації на професійну діяльність, де використовуються одержані знання. Поглиблене вивчення здійснюється або за спеціальними програмами і підручниками, або за модульним принципом. Згідно з модульним принципом програма загальноосвітньої школи доповнюється набором модулів, які поглиблюють відповідні теми. Допрофільна підготовка може здійснюватися також через факультативи, предметні гуртки, дослідницькі колективи, наукові товариства учнів, Малу академію наук тощо. Розгортання мережі допрофільного навчання потребує налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики для визначення професійних інтересів і якостей школярів, результати яких використовуються для створення однорідних за підготовленістю та інтересами мікроколективів (класів, груп). Отже, вибір профілю навчання у старших класах сучасної школи має ґрунтуватися на усвідомленні учнем того, що він у такий спосіб визначає напрям майбутньої трудової діяльності, що є передумовою для обрання як певної професії, так і спеціальності в її межах. Профільна підготовка відрізняється від загальноосвітньої більш конкретними професійно орієнтованими характеристиками м тгавів, цілей навчальної діяльності, які виступають щодо учня у вигляді певних вимог. У старших класах учень
© Кода С.В., СОІППО 2017 р.
4
переходить від загальноосвітнього профілю до конкретного профілю діяльності, який передбачає певну спеціалізацію, концентрацію навчальної діяльності навколо певної групи професій. З часом така орієнтація звужується ще більше і наприкінці шкільного, власне профільного, навчання має відбутися конкретизація вибору напряму професійної підготовки. Таким чином, профільне навчання є одним з етапів вибору школярами майбутньої професії.
2. Організація допрофільного та профільного навчання у 2013-2014 н.р.
У цьому навчальному році варто звернути увагу на організацію допрофільного навчання учнів 8-9-х класів та профільного навчання учнів старшої школи, адже саме старша школа покликана створювати умови для підготовки молоді до виконання своїх соціальних функцій – трудових, суспільних, а також до подальшого продовження освіти. При організації допрофільного навчання має враховуватися як розвиток пізнавального інтересу до вивчення предмета, так і усвідомлений вибір спрямованості подальшої освіти та професійної діяльності. Допрофільна підготовка у процесі навчання фізики в основній школі здійснюється за допомогою курсів за вибором різної спрямованості, факультативних занять, засідань гуртків і секцій, проведення екскурсій тощо. Для вивчення математики на профільному рівні у 10 класі відводиться на вивчення алгебри та початків аналізу – 175 год., геометрії – 140 год., у 11 класі – 175 год. та 140 год. відповідно. З метою створення необхідних умов для більш повної реалізації освітньої, розвивальної та виховної складових навчання математики, урахування інтересів, здібностей, потреб та можливостей учнів у профільних класах у повному обсязі має бути використаний потужний потенціал варіативної складової навчального плану, яка передбачає вивчення факультативних курсів та курсів за вибором. На поглиблене вивчення математики в 10-11 класах відводиться 175 год. на рік (алгебра та початки аналізу), 140 год. на рік – геометрія. Реалізація профільного навчання математики у 10-11 класах та допрофільної підготовки у 5-9 класах забезпечується системою курсів за вибором та факультативів. Навчальні програми, орієнтовне календарно-тематичне планування та методичні рекомендації щодо викладання курсів за вибором та факультативів надруковані у збірнику: Збірник програм для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах) / Упор. Н.С. Прокопенко, О.П. Вашуленко, О.В. Єргіна. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011.
© Кода С.В., СОІППО 2017 р.
5
Учитель може самостійно корегувати розподіл годин між темами обраних курсів за вибором та факультативів.
Відповідно до наказу МОН від 20.02.2002 № 128 мінімальна наповнюваність груп при проведенні факультативних занять та курсів за вибором у загальноосвітніх навчальних закладах міської місцевості становить 8 осіб, сільської місцевості - 4 особи. Метою запровадження допрофільної підготовки є ознайомлення учнів із світом сучасних професій, розширення їхніх знань зі шкільних предметів, орієнтація на правильний вибір профілю навчання в старшій школі тощо. Впровадження у старшій школі профільних курсів за вибором або факультативів спрямоване на створення умов для орієнтації школярів з метою індивідуалізації навчання та соціалізацію, підготовки до усвідомленого й відповідального вибору сфери майбутньої професійної діяльності. Основним функціями курсів за вибором (факультативів) у старшій школі є: • поглиблене й розширене вивчення змісту профільних предметів, забезпечення профільної прикладної та початкової професійної спеціалізації навчання; • вивчення ключових проблем сучасності на основі міжпредметних зв’язків, сприяння вивченню суміжних предметів; • орієнтація на удосконалення навичок пізнавальної, організаційної діяльності, вивчення методів пізнання світу; • ознайомлення з певним видом діяльності людини з метою професійного самовизначення.
Рекомендована література:
1. С.О. Демченко “Основні принципи визначення змісту спеціальних дисциплін” Черкаси, 2005. 2. О.М. Пєхотса “Освітні технології: Навчально-методичний посібник ” Київ.: “А.С.К.”, 2001.
Контрольні запитання: 1. Яка мета запровадження допрофільної підготовки учнів? 2. В чому полягає суть профільного навчання? 3. Які основні функції курсів за вибором та факультативів у старшій школі ?
Зміст 1. Профільне навчання в системі загальної середньої освіти 2. Організація допрофільного та профільного навчання у 2013-2014 н.р.
1. Профільне навчання в системі загальної середньої освіти
Проблема профілізації освіти в Україні знову набула актуальності. Згідно із Законом України «Про загальну середню освіту», профільне навчання запроваджується у: профільних класах звичайних загальноосвітніх шкіл (І-III ступенів); спеціалізованих школах (школах-інтернатах) – загальноосвітніх навчальних закладах І-III ступенів із поглибленим вивченням окремих предметів та курсів; гімназіях – загальноосвітніх навчальних закладах II-III ступенів із поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю; ліцеях – загальноосвітніх навчальних закладах III ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою; колегіумах – загальноосвітніх навчальних закладах III ступеня філологічнофілософського та (або) культурно-естетичною профілів; міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, створених для задоволення потреби учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній та професійній підготовці. Завдання системи освіти в сфері трудової і професійної підготовки учнівської молоді сформульовано у Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті. Система освіти має забезпечувати: формування особистості та професіонала – патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної європейської цивілізації, чітко орієнтується в сучасних реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлений до життя і праці у XXI столітті; формування у дітей та молоді цілісної наукової картини світу і сучасного світогляду, здібностей і навичок самостійного наукового пізнання; розвиток у дітей та молоді творчих здібностей, підтримку обдарованих, формування навичок самоосвіти і самореалізації особистості;
© Кода С.В., СОІППО 2017 р.
2
формування трудової і моральної життєтворчої мотивації, активної громадської та професійної позиції, навчання основних принципів побудови професійної кар'єри і навичок поведінки в сім'ї, колективі та суспільстві, у системі соціальних відносин, особливо на ринку праці; підготовку кваліфікованих фахівців, здатних до творчої праці, професійного розвитку, мобільності в засвоєнні та впровадженні новітніх технологій. Згідно з концепцією загальної середньої освіти, основна школа (5—9 класи) дає учням базову загальну середню освіту, формує в них готовність до вибору профілю навчання і подальшої освіти. Старша школа (10—12 класи) функціонує переважно як профільна. Профільне навчання у класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, художньоестетичний, спортивний. їх набір відповідає соціально-диференційованим видам діяльності і містить знання про природу, людину, суспільство, культуру, науку та виробництво. У загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змістом предметів на різних рівнях. Рівень стандарту – обов'язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення. Академічний рівень – обсяг змісту, достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах. Він визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси біології, хімії у фізико-технічному профілі або загальноосвітній курс фізики у хіміко-біологічному профілі). Рівень профільної підготовки – зміст навчальних предметів поглиблений і передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси фізики і математики для фізико-математичного профілю або курси біології та хімії для хіміко-біологічного профілю). Зміст навчання будь-якого профілю складається із базових предметів, профільних та курсів за вибором (елективних курсів) і забезпечує спрямованість конкретного профілю навчання. Перелік предметів є обов'язковим для вивчення всіма учнями, які обрали цей профіль. Зміст навчання має як інваріантну, так і варіативну частину. До інваріантної частини належать профільні предмети. Елективні навчальні курси, які є складовою варіативної частини навчального плану, спрямовані на забезпечення внутрішньопрофільної спеціалізації. Форми організації профільного навчання регламентують діяльність суб'єктів навчально-виховного процесу в системі профільних загальноосвітніх навчальних закладів. За характером взаємодії суб'єктів профільного навчання виділяються внутрішньошкільні та зовнішні форми його організації.
© Кода С.В., СОІППО 2017 р.
3
До внутрішньошкільних форм профільного навчання належать: профільні класи в ЗНЗ; профільні групи в багатопрофільних ЗНЗ; профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами; динамічні профільні групи (у тому числі різновікові). До зовнішніх форм профільного навчання належать: міжшкільні профільні групи; профільна школа інтернатного типу; опорна старша школа; навчально-виховний комплекс (НВК); міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК); загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів. Допрофільна підготовка здійснюється у 8—9-х класах. Метою професійної орієнтації учнів на цьому етапі професійного самовизначення особистості є створення умов для вибору учнями напряму профільного навчання у старшій школі. До основних форм реалізації профорієнтаційних заходів належать курси на вибір, поглиблене вивчення і окремих предметів на диференційованій основі тощо. Поглиблене вивчення профільних предметів, крім розширення і поглиблення змісту навчального матеріалу, має сприяти формуванню стійкого інтересу до нього, розвитку відповідних здібностей і орієнтації на професійну діяльність, де використовуються одержані знання. Поглиблене вивчення здійснюється або за спеціальними програмами і підручниками, або за модульним принципом. Згідно з модульним принципом програма загальноосвітньої школи доповнюється набором модулів, які поглиблюють відповідні теми. Допрофільна підготовка може здійснюватися також через факультативи, предметні гуртки, дослідницькі колективи, наукові товариства учнів, Малу академію наук тощо. Розгортання мережі допрофільного навчання потребує налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики для визначення професійних інтересів і якостей школярів, результати яких використовуються для створення однорідних за підготовленістю та інтересами мікроколективів (класів, груп). Отже, вибір профілю навчання у старших класах сучасної школи має ґрунтуватися на усвідомленні учнем того, що він у такий спосіб визначає напрям майбутньої трудової діяльності, що є передумовою для обрання як певної професії, так і спеціальності в її межах. Профільна підготовка відрізняється від загальноосвітньої більш конкретними професійно орієнтованими характеристиками м тгавів, цілей навчальної діяльності, які виступають щодо учня у вигляді певних вимог. У старших класах учень
© Кода С.В., СОІППО 2017 р.
4
переходить від загальноосвітнього профілю до конкретного профілю діяльності, який передбачає певну спеціалізацію, концентрацію навчальної діяльності навколо певної групи професій. З часом така орієнтація звужується ще більше і наприкінці шкільного, власне профільного, навчання має відбутися конкретизація вибору напряму професійної підготовки. Таким чином, профільне навчання є одним з етапів вибору школярами майбутньої професії.
2. Організація допрофільного та профільного навчання у 2013-2014 н.р.
У цьому навчальному році варто звернути увагу на організацію допрофільного навчання учнів 8-9-х класів та профільного навчання учнів старшої школи, адже саме старша школа покликана створювати умови для підготовки молоді до виконання своїх соціальних функцій – трудових, суспільних, а також до подальшого продовження освіти. При організації допрофільного навчання має враховуватися як розвиток пізнавального інтересу до вивчення предмета, так і усвідомлений вибір спрямованості подальшої освіти та професійної діяльності. Допрофільна підготовка у процесі навчання фізики в основній школі здійснюється за допомогою курсів за вибором різної спрямованості, факультативних занять, засідань гуртків і секцій, проведення екскурсій тощо. Для вивчення математики на профільному рівні у 10 класі відводиться на вивчення алгебри та початків аналізу – 175 год., геометрії – 140 год., у 11 класі – 175 год. та 140 год. відповідно. З метою створення необхідних умов для більш повної реалізації освітньої, розвивальної та виховної складових навчання математики, урахування інтересів, здібностей, потреб та можливостей учнів у профільних класах у повному обсязі має бути використаний потужний потенціал варіативної складової навчального плану, яка передбачає вивчення факультативних курсів та курсів за вибором. На поглиблене вивчення математики в 10-11 класах відводиться 175 год. на рік (алгебра та початки аналізу), 140 год. на рік – геометрія. Реалізація профільного навчання математики у 10-11 класах та допрофільної підготовки у 5-9 класах забезпечується системою курсів за вибором та факультативів. Навчальні програми, орієнтовне календарно-тематичне планування та методичні рекомендації щодо викладання курсів за вибором та факультативів надруковані у збірнику: Збірник програм для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах) / Упор. Н.С. Прокопенко, О.П. Вашуленко, О.В. Єргіна. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011.
© Кода С.В., СОІППО 2017 р.
5
Учитель може самостійно корегувати розподіл годин між темами обраних курсів за вибором та факультативів.
Відповідно до наказу МОН від 20.02.2002 № 128 мінімальна наповнюваність груп при проведенні факультативних занять та курсів за вибором у загальноосвітніх навчальних закладах міської місцевості становить 8 осіб, сільської місцевості - 4 особи. Метою запровадження допрофільної підготовки є ознайомлення учнів із світом сучасних професій, розширення їхніх знань зі шкільних предметів, орієнтація на правильний вибір профілю навчання в старшій школі тощо. Впровадження у старшій школі профільних курсів за вибором або факультативів спрямоване на створення умов для орієнтації школярів з метою індивідуалізації навчання та соціалізацію, підготовки до усвідомленого й відповідального вибору сфери майбутньої професійної діяльності. Основним функціями курсів за вибором (факультативів) у старшій школі є: • поглиблене й розширене вивчення змісту профільних предметів, забезпечення профільної прикладної та початкової професійної спеціалізації навчання; • вивчення ключових проблем сучасності на основі міжпредметних зв’язків, сприяння вивченню суміжних предметів; • орієнтація на удосконалення навичок пізнавальної, організаційної діяльності, вивчення методів пізнання світу; • ознайомлення з певним видом діяльності людини з метою професійного самовизначення.
Рекомендована література:
1. С.О. Демченко “Основні принципи визначення змісту спеціальних дисциплін” Черкаси, 2005. 2. О.М. Пєхотса “Освітні технології: Навчально-методичний посібник ” Київ.: “А.С.К.”, 2001.
Контрольні запитання: 1. Яка мета запровадження допрофільної підготовки учнів? 2. В чому полягає суть профільного навчання? 3. Які основні функції курсів за вибором та факультативів у старшій школі ?
Комментариев нет:
Отправить комментарий