Тема 3. Основні питання методики викладання математики. Сучасні вимоги до уроку математики
Зміст
1.Урок як форма організації навчання. 2.Основні вимоги до сучасного уроку. 3.Сучасні підходи до психології та структури уроків. 4.Використання сучасних методів навчання.
Як підготувати урок?
Повторити раніше вивчене, постаратися знайти цікаві підходи до мотивації нової теми — усе це дуже важливо, і сподіваємося, ніхто цю тезу не буде заперечувати. Але все-таки основна причина того, чому ми регулярно приходимо в школу (одержуємо зарплату, готуємося до уроків, учимося один у одного, читаємо і міркуємо, переймаємо передовий досвід, освоюємо нові технології, сперечаємося, радіємо, іноді засмучуємося — потрібне вибрати і підкреслити), — це дати нові знання, навчити вчитися, донести до учня «розумне, добре, вічне». Якщо звернутися до педагогічної теорії, то перше що дійсно треба поважати по справжньому, так це поняття «структура уроку». Воно передбачає логічну послідовність усіх етапів уроку, їх змістовний і функціональний зв'язок. Тобто кожен етап зі своїми цілями, змістом, методами і формами організації діяльності вчителя й учня виконує конкретну функцію і дає конкретний результат. Оскільки кожен етап уроку пов'язаний з іншими, то від конкретного результату етапу залежить результат уроку в цілому. Викладання як процес передбачає вибір найбільш вдалої (з огляду на мету і задачу) структури уроку, тобто послідовності опитування, вивчення нового, закріплення, узагальнення, домашнього завдання. Як показує практика, левину частку навчального процесу займають уроки, в яких обов'язково присутній етап вивчення нового матеріалу. Мудре англійське прислів’я: « Чи можна примусити «коня пити воду»?» Можна привести коня на водопій, але не можна примусити його пити. Не перестаєш дивуватися народній мудрості (нехай і англійській). Як же не тільки привести учня в клас, а й заохотити його до активної роботи? Як навчити нового, не змушуючи «пити насильно», а викликавши «спрагу» до знань? Як стверджує Наумов О. (з поліцентричним методом як педагогічною технологією цілісного розвитку особистості), необхідно «...перебудувати навчальновиховний процес так, щоб у ньому багато часу займало не пасивне сприйняття
© Кода С.В., СОІППО 2017 р.
2
навчальної інформації в умовах "словесної сидячої педагогіки , а активна, самостійна, у тому числі науково-пошукова, діяльність учнів». Як не намагаєшся, як чудово й артистично не розповідаєш нову тему, а в пам'яті учня залишається лише 20 % від почутого. Тому виходить, що найефективніші-методичні прийоми уроку — ті, які спонукають до самостійної діяльності учнів. Ніхто не зменшує переваг розповіді або лекції, іноді це просто необхідно, але вони також повинні супроводжуватись активними діями учнів.
Ідеальний урок, або як працювати перед уроком? Ідеальний урок — це такий урок, на якому максимальна кількість навчального часу відводиться учням. Зовні це виглядає майже як бездіяльність учителя. А насправді такому уроку передує величезна підготовча робота. Чим ретельніше був розроблений урок, чим більша підготовча робота була виконана учителем, тим раціональніше і ефективніше буде використано навчальний час. При підготовці до уроку учитель повинен визначитися із вибором методів навчання, виходячи із вікових особливостей учнів їх навчальних можливостей, враховуючи триєдину мету уроку.
Методи навчання, їх класифікація та вибір Для того щоб зрозуміти, як виникла та або інша класифікація методів і саме головне - як нею користуватися, необхідно розібратися в тім, що таке метод навчання. Визначень поняття «метод» багато, у кожному підручнику дидактики своє. Всі вони не тотожні, але дуже близькі. У найбільш загальному виді метод - це спосіб досягнення мети. Слово «метод» своїми джерелами сходить до поняття «діяльність». Відомо, що діяльність може бути: організована; стимульована; проконтрольована. Нагадаємо, що навчальна діяльність на уроці носить двосторонній характер і включає діяльність учителя (викладання) і діяльність учня (навчання). Із усього цього випливають три більші групи методів навчання: Методи організації й здійснення (самоорганізації) навчальної діяльності; Методи стимулювання й мотивації навчальної діяльності; Методи контролю й самоконтролю навчальної діяльності.
© Кода С.В., СОІППО 2017 р.
3
1. Методи організації і здійснення навчальної діяльності
1. Перцептивний аспект (методи, що забезпечують передачу навчальної інформації вчителем і сприйняття її учнями за допомогою слухання, спостереження або практичних дій): словесні (розповідь, лекція, бесіда, інструктаж, читання підручника, довідкової літератури й ін.); наочні (демонстрації, ілюстрації, показ плакатів, репродукцій з картин, кодоскопічних і медіа-проекцій, фотографій, схем, креслень й ін.); практичні (вправи, лабораторні досліди й ін.). 2. Гностичний аспект (методи, що характеризують засвоєння учнями нового навчального матеріалу: шляхом самостійних міркувань над проблемними ситуаціями або ж шляхом активного запам’ятовування готової навчальної інформації): ілюстративно-пояснювальні; репродуктивні; проблемні (проблемного викладу); евристичні (частково пошукові); дослідницькі й ін. 3. Логічний аспект (методи, що характеризують розумові операції при подачі й засвоєнні навчального матеріалу): індуктивні, дедуктивні, традуктивні(коли вчитель не міняє рівень узагальнення, переходячи від факту до факту, від формули до формули, від закону до закону й т.д.); конкретні й абстрактні; синтез і аналіз; порівняння, узагальнення, абстрагування, класифікація, систематизація й ін. 4. Управлінський аспект (методи, що характеризують ступінь самостійності учня в навчально-виховній діяльності): методи навчальної роботи під керівництвом учителя; методи самостійної навчальної діяльності учнів.
2. Методи стимулювання й мотивації навчальної діяльності
1. Методи стимулювання мотивів інтересу до навчання: пізнавальні ігри, навчальні дискусії, несподіванка, цікавість, парадоксальність, створення ситуацій новизни, успіху й т.п.
© Кода С.В., СОІППО 2017 р.
4
2. Методи стимулювання мотивів обов’язку, усвідомленості, відповідальності, наполегливості: переконання, вимоги, приучення, вправа, заохочення та інші.
3. Методи контролю й самоконтролю навчальної діяльності
усні або письмові; фронтальні, групові або індивідуальні; підсумкові або поточні; із застосуванням комп'ютерів й інших технічних засобів або без них; програмовані або непрограмовані.
Щоб найкращим для конкретних дітей способом (тобто оптимально) сполучити різні методи (і робити це у в певному співвідношенні), корисно знати силъні й слабкі сторони кожного методу. Наприклад, репродуктивні методи навчання добре розвивають пам'ять і вимагають для своєї реалізації менших витрат часу, але не розвивають аналітичне мислення дітей, самостійність (діти отримують готове знання, розраховане хоч і на активне але запам'ятовування); проблемнопошукові методи гарно розвивають аналітичне мислення, самостійність, але пам’ять розвивають слабше і потребують для реалізації багато часу. Тому потрібно знати взаємозв’язок між методами. До того ж, методи можуть здобувати свою конкретну форму залежно від методичного почерку вчителя, його мистецтва й винахідливості, контексту й логіки розгортання ходу навчання. Методи навчання самі по собі не можуть бути ні активними, ні пасивними: тими або іншими їх робить учитель. Процес навчання може бути активним або пасивним, але не самі методи. Коректно варто говорити так: «Методи активного або пасивного навчання», але не «активні або пасивні методи». Класифікація методів має системний характер, тобто всі структурні компоненти пов’язані між собою. І один обраний метод обов’язково реалізується через всі інші.
4. Порівняльні можливості різних методів навчання
Наприклад, вибравши в групі I (у перцептивном аспекті) словесний метод «бесіда», побачимо, що він (див. гностичний аспект) може бути ілюстративнопояснювального, репродуктивного або евристичного характеру; (див. далі логічний аспект) припускати індуктивні або дедуктивні розумові операції; (див. далі групу II)
© Кода С.В., СОІППО 2017 р.
5
бути методом стимулювання мотивів інтересу або мотивів обов’язку, або й тих, і інших; (див. далі групу III) бути методом фронтального, групового або індивідуального контролю, із застосуванням ТСО або без них. Аналогічно, будьякий метод із класифікації реалізується через всі інші. Використання порівняльних можливостей різних методів навчання +! розв’язує поставлену задачу успішніше, ніж інші методи цієї групи, + в основному розв’язує поставлену задачу, - розв’язує поставлену задачу менш успішно, ніж інші методи цієї групи.
© Кода С.В., СОІППО 2017 р.
6
Формування Розвиток
Методи навчання
Теоретичних знань
Фактичних знань
Практичних умінь Словесно-логічного мислення Наглядно-образного мислення Самостійності Пам’яті Мови Пізнавального інтересу
Навичок навчання Сили волі Емоцій
Темп навчання
Словесні +! +! - +! - - + +! -+ + + + Швидкий. Наочні - + + - +! + +! - +! + + +! Середній Практичні - + +! - + +! + - + +! + +! Середній Репродуктивні + +! +! + +! - +! + + +! + + Швидкий Проблемнопошукові +! + - +! - +! + +! +! + +! +! Повільний Індуктивні + +! +! + +! + + + + +! + +! Повільний Дедуктивні +! + - +! + + + + + - +! + Швидкий Методи навчальної роботи під керівництвом +! + + + + + + + + + + + Швидкий учителя Методи самостійної + +! +! + + +! +! + +! +! +! +! Середній роботи Пізнавальні ігри + +! + + +! +! +! + +! + +! +! Повільний Навчальні дискусії +! + - +! + +! + +! +! +! +! +! Повільний Усний контроль +! +! - +! - +! + +! + + + + Середній Письмовий контроль + + _ + + + + + . + +! +! + Середній. Лабораторний - - +! - - + - - + +! + +! Повільний контроль
© Кода С.В., СОІППО 2017 р.
7
Рекомендована література: 1. Зязюн І.А. Педагогічна майстерність як мистецька дія. – К.: 1997. 2. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. – Харків,
1997.
3. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок. – К.: Рад. шк., 1989. 4. Савченко О.Я. Сучасний урок у початковій школі. – К.: Освіта, 1997. 5. Унт Инге. Индивидуализация и дифференциация обучения. – М., 1990. 6. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. – М.: Педагогика, 1988. 7. Яновицька О.В. Нова дидактика і 1000 дрібниць :пер.з рос./О.Яновицька, М.Адамський. – К.: Ред. загальнопед.газ., 2005
Контрольні запитання:
1. Які методи контролю й самоконтролю навчальної діяльності Вам відомі? 2. Які аспекти організації і здійснення навчальної діяльності Вам відомі? 3. Які недоліки словесного методу навчання? 4. Які методи навчання використовують для формування знань учнів? 5. Які методи навчання використовують для розвитку умінь і навичок учнів?
Зміст
1.Урок як форма організації навчання. 2.Основні вимоги до сучасного уроку. 3.Сучасні підходи до психології та структури уроків. 4.Використання сучасних методів навчання.
Як підготувати урок?
Повторити раніше вивчене, постаратися знайти цікаві підходи до мотивації нової теми — усе це дуже важливо, і сподіваємося, ніхто цю тезу не буде заперечувати. Але все-таки основна причина того, чому ми регулярно приходимо в школу (одержуємо зарплату, готуємося до уроків, учимося один у одного, читаємо і міркуємо, переймаємо передовий досвід, освоюємо нові технології, сперечаємося, радіємо, іноді засмучуємося — потрібне вибрати і підкреслити), — це дати нові знання, навчити вчитися, донести до учня «розумне, добре, вічне». Якщо звернутися до педагогічної теорії, то перше що дійсно треба поважати по справжньому, так це поняття «структура уроку». Воно передбачає логічну послідовність усіх етапів уроку, їх змістовний і функціональний зв'язок. Тобто кожен етап зі своїми цілями, змістом, методами і формами організації діяльності вчителя й учня виконує конкретну функцію і дає конкретний результат. Оскільки кожен етап уроку пов'язаний з іншими, то від конкретного результату етапу залежить результат уроку в цілому. Викладання як процес передбачає вибір найбільш вдалої (з огляду на мету і задачу) структури уроку, тобто послідовності опитування, вивчення нового, закріплення, узагальнення, домашнього завдання. Як показує практика, левину частку навчального процесу займають уроки, в яких обов'язково присутній етап вивчення нового матеріалу. Мудре англійське прислів’я: « Чи можна примусити «коня пити воду»?» Можна привести коня на водопій, але не можна примусити його пити. Не перестаєш дивуватися народній мудрості (нехай і англійській). Як же не тільки привести учня в клас, а й заохотити його до активної роботи? Як навчити нового, не змушуючи «пити насильно», а викликавши «спрагу» до знань? Як стверджує Наумов О. (з поліцентричним методом як педагогічною технологією цілісного розвитку особистості), необхідно «...перебудувати навчальновиховний процес так, щоб у ньому багато часу займало не пасивне сприйняття
© Кода С.В., СОІППО 2017 р.
2
навчальної інформації в умовах "словесної сидячої педагогіки , а активна, самостійна, у тому числі науково-пошукова, діяльність учнів». Як не намагаєшся, як чудово й артистично не розповідаєш нову тему, а в пам'яті учня залишається лише 20 % від почутого. Тому виходить, що найефективніші-методичні прийоми уроку — ті, які спонукають до самостійної діяльності учнів. Ніхто не зменшує переваг розповіді або лекції, іноді це просто необхідно, але вони також повинні супроводжуватись активними діями учнів.
Ідеальний урок, або як працювати перед уроком? Ідеальний урок — це такий урок, на якому максимальна кількість навчального часу відводиться учням. Зовні це виглядає майже як бездіяльність учителя. А насправді такому уроку передує величезна підготовча робота. Чим ретельніше був розроблений урок, чим більша підготовча робота була виконана учителем, тим раціональніше і ефективніше буде використано навчальний час. При підготовці до уроку учитель повинен визначитися із вибором методів навчання, виходячи із вікових особливостей учнів їх навчальних можливостей, враховуючи триєдину мету уроку.
Методи навчання, їх класифікація та вибір Для того щоб зрозуміти, як виникла та або інша класифікація методів і саме головне - як нею користуватися, необхідно розібратися в тім, що таке метод навчання. Визначень поняття «метод» багато, у кожному підручнику дидактики своє. Всі вони не тотожні, але дуже близькі. У найбільш загальному виді метод - це спосіб досягнення мети. Слово «метод» своїми джерелами сходить до поняття «діяльність». Відомо, що діяльність може бути: організована; стимульована; проконтрольована. Нагадаємо, що навчальна діяльність на уроці носить двосторонній характер і включає діяльність учителя (викладання) і діяльність учня (навчання). Із усього цього випливають три більші групи методів навчання: Методи організації й здійснення (самоорганізації) навчальної діяльності; Методи стимулювання й мотивації навчальної діяльності; Методи контролю й самоконтролю навчальної діяльності.
© Кода С.В., СОІППО 2017 р.
3
1. Методи організації і здійснення навчальної діяльності
1. Перцептивний аспект (методи, що забезпечують передачу навчальної інформації вчителем і сприйняття її учнями за допомогою слухання, спостереження або практичних дій): словесні (розповідь, лекція, бесіда, інструктаж, читання підручника, довідкової літератури й ін.); наочні (демонстрації, ілюстрації, показ плакатів, репродукцій з картин, кодоскопічних і медіа-проекцій, фотографій, схем, креслень й ін.); практичні (вправи, лабораторні досліди й ін.). 2. Гностичний аспект (методи, що характеризують засвоєння учнями нового навчального матеріалу: шляхом самостійних міркувань над проблемними ситуаціями або ж шляхом активного запам’ятовування готової навчальної інформації): ілюстративно-пояснювальні; репродуктивні; проблемні (проблемного викладу); евристичні (частково пошукові); дослідницькі й ін. 3. Логічний аспект (методи, що характеризують розумові операції при подачі й засвоєнні навчального матеріалу): індуктивні, дедуктивні, традуктивні(коли вчитель не міняє рівень узагальнення, переходячи від факту до факту, від формули до формули, від закону до закону й т.д.); конкретні й абстрактні; синтез і аналіз; порівняння, узагальнення, абстрагування, класифікація, систематизація й ін. 4. Управлінський аспект (методи, що характеризують ступінь самостійності учня в навчально-виховній діяльності): методи навчальної роботи під керівництвом учителя; методи самостійної навчальної діяльності учнів.
2. Методи стимулювання й мотивації навчальної діяльності
1. Методи стимулювання мотивів інтересу до навчання: пізнавальні ігри, навчальні дискусії, несподіванка, цікавість, парадоксальність, створення ситуацій новизни, успіху й т.п.
© Кода С.В., СОІППО 2017 р.
4
2. Методи стимулювання мотивів обов’язку, усвідомленості, відповідальності, наполегливості: переконання, вимоги, приучення, вправа, заохочення та інші.
3. Методи контролю й самоконтролю навчальної діяльності
усні або письмові; фронтальні, групові або індивідуальні; підсумкові або поточні; із застосуванням комп'ютерів й інших технічних засобів або без них; програмовані або непрограмовані.
Щоб найкращим для конкретних дітей способом (тобто оптимально) сполучити різні методи (і робити це у в певному співвідношенні), корисно знати силъні й слабкі сторони кожного методу. Наприклад, репродуктивні методи навчання добре розвивають пам'ять і вимагають для своєї реалізації менших витрат часу, але не розвивають аналітичне мислення дітей, самостійність (діти отримують готове знання, розраховане хоч і на активне але запам'ятовування); проблемнопошукові методи гарно розвивають аналітичне мислення, самостійність, але пам’ять розвивають слабше і потребують для реалізації багато часу. Тому потрібно знати взаємозв’язок між методами. До того ж, методи можуть здобувати свою конкретну форму залежно від методичного почерку вчителя, його мистецтва й винахідливості, контексту й логіки розгортання ходу навчання. Методи навчання самі по собі не можуть бути ні активними, ні пасивними: тими або іншими їх робить учитель. Процес навчання може бути активним або пасивним, але не самі методи. Коректно варто говорити так: «Методи активного або пасивного навчання», але не «активні або пасивні методи». Класифікація методів має системний характер, тобто всі структурні компоненти пов’язані між собою. І один обраний метод обов’язково реалізується через всі інші.
4. Порівняльні можливості різних методів навчання
Наприклад, вибравши в групі I (у перцептивном аспекті) словесний метод «бесіда», побачимо, що він (див. гностичний аспект) може бути ілюстративнопояснювального, репродуктивного або евристичного характеру; (див. далі логічний аспект) припускати індуктивні або дедуктивні розумові операції; (див. далі групу II)
© Кода С.В., СОІППО 2017 р.
5
бути методом стимулювання мотивів інтересу або мотивів обов’язку, або й тих, і інших; (див. далі групу III) бути методом фронтального, групового або індивідуального контролю, із застосуванням ТСО або без них. Аналогічно, будьякий метод із класифікації реалізується через всі інші. Використання порівняльних можливостей різних методів навчання +! розв’язує поставлену задачу успішніше, ніж інші методи цієї групи, + в основному розв’язує поставлену задачу, - розв’язує поставлену задачу менш успішно, ніж інші методи цієї групи.
© Кода С.В., СОІППО 2017 р.
6
Формування Розвиток
Методи навчання
Теоретичних знань
Фактичних знань
Практичних умінь Словесно-логічного мислення Наглядно-образного мислення Самостійності Пам’яті Мови Пізнавального інтересу
Навичок навчання Сили волі Емоцій
Темп навчання
Словесні +! +! - +! - - + +! -+ + + + Швидкий. Наочні - + + - +! + +! - +! + + +! Середній Практичні - + +! - + +! + - + +! + +! Середній Репродуктивні + +! +! + +! - +! + + +! + + Швидкий Проблемнопошукові +! + - +! - +! + +! +! + +! +! Повільний Індуктивні + +! +! + +! + + + + +! + +! Повільний Дедуктивні +! + - +! + + + + + - +! + Швидкий Методи навчальної роботи під керівництвом +! + + + + + + + + + + + Швидкий учителя Методи самостійної + +! +! + + +! +! + +! +! +! +! Середній роботи Пізнавальні ігри + +! + + +! +! +! + +! + +! +! Повільний Навчальні дискусії +! + - +! + +! + +! +! +! +! +! Повільний Усний контроль +! +! - +! - +! + +! + + + + Середній Письмовий контроль + + _ + + + + + . + +! +! + Середній. Лабораторний - - +! - - + - - + +! + +! Повільний контроль
© Кода С.В., СОІППО 2017 р.
7
Рекомендована література: 1. Зязюн І.А. Педагогічна майстерність як мистецька дія. – К.: 1997. 2. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. – Харків,
1997.
3. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок. – К.: Рад. шк., 1989. 4. Савченко О.Я. Сучасний урок у початковій школі. – К.: Освіта, 1997. 5. Унт Инге. Индивидуализация и дифференциация обучения. – М., 1990. 6. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. – М.: Педагогика, 1988. 7. Яновицька О.В. Нова дидактика і 1000 дрібниць :пер.з рос./О.Яновицька, М.Адамський. – К.: Ред. загальнопед.газ., 2005
Контрольні запитання:
1. Які методи контролю й самоконтролю навчальної діяльності Вам відомі? 2. Які аспекти організації і здійснення навчальної діяльності Вам відомі? 3. Які недоліки словесного методу навчання? 4. Які методи навчання використовують для формування знань учнів? 5. Які методи навчання використовують для розвитку умінь і навичок учнів?
Комментариев нет:
Отправить комментарий