ЛЕКЦІЯ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕДАГОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ОСВІТІ Мета. Розглянути основні сучасні освітні інновації локального, модульного, системного і масштабного характеру, що впроваджуються, проходять експериментальну перевірку або апробовуються у загальноосвітніх навчальних закладах України. План лекції 1. Сучасні освітні інновації 1.1. Локальні освітні інновації 1.2. Модульні освітні інновації 1.3. Системні освітні інновації 1.4. Масштабні освітні інновації 2. Інноваційна діяльність педагогічних колективів і педагогів Сумської області Основні поняття: локальні, модульні, системні, масштабні інновації; моніторинг, технологічний підхід; педагогічні технології, інтерактивні технології, особистісно орієнтована освіта, діяльнісний підхід, компетентність, компетентнісний підхід, ключові компетентності; програма розвиту «Росток», семестрово-блоково-залікова система, технологія гнучкої диференціації «АЗІМУТ», школа життєтворчості особистості І. Єрмакова, Креативна міжнародна дитяча школа, Britannica School, Дніпровський ліцей інформаційних технологій, Ліко-школа, Європейському колегіум. 1. СУЧАСНІ ОСВІТНІ ІННОВАЦІЇ У педагогічній інноватиці за масштабом перетворень педагогічні інновації поділяються на локальні, модульні, системні та масштабні. 1.1. ЛОКАЛЬНІ ПЕДАГОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ ► Пригадайте означення локальних інновацій. Моніторинг – (передбачати, попереджувати) – система спостережень, вимірювань, аналізу, діагностування, корекції та спонукання до виправлення помилок або недоліків. Ключовим словом у наведеному визначенні є «корекція» – головна мета моніторингу. Елементами моніторингу в освіті є форми поточного, проміжного контролю, підсумкової атестації, складання графіків і звітів, проведення педагогічних рад, консиліумів тощо. Технологічний підхід в освіті включає три складових: конкретне визначення цілей навчання через обізнані дії учнів (наприклад, «формулювати визначення понять, наводити приклади», «характеризувати», «пояснювати», «обґрунтовувати», «розв’язувати» тощо), чіткий механізм просування до мети, моніторинг поточних та заключних результатів. Технологічний підхід лежить в основі педагогічних технологій, у системи тематичного обліку знань, реалізується у чинних навчальних програмах загальної середньої освіти, навчальних підручниках нового покоління. Індивідуальний підхід у навчанні – організація навчально-виховного процесу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, яка дає змогу створити оптимальні умови для реалізації потенційних можливостей кожного. Диференційований підхід у навчанні – організація навчально-виховного процесу з урахуванням навчальних можливостей учнів. В українській шкільній освіті діють 4 рівня таких можливостей: початковий, середній, достатній і вищий. Сенкан (від франц. п’ять) – це прийом узагальнення знань, розвитку критичного мислення учнів, широко використовується в сучасному навчанні з будь-яких предметів. Представляє неримований вірш з п’яти рядків, які складаються за певними правилами, наведеними у таблиці 1. Таблиця 1. Правила складання сенкану
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
2
№ строк Правила складання Приклад 1 Об’єкт: 1 іменник Математика 2 Опис: 2 прикметники Цікава, важлива 3 Дія: 3 дієслова Допомагає, навчає, розвиває 4 Ставлення: речення з 4-х слів Математика – цариця всіх наук. 5 Синонім головного слова Наука
1.2. МОДУЛЬНІ ІННОВАЦІЇ ► Пригадайте сутність модульних інновацій. Яки риси відрізняють їх від локальних та системних інновацій ? Педагогічна технологія – це послідовність дій учителя й учнів, реалізація якої у навчально-виховному процесі гарантує досягнення запланованого результату. Наприклад, авторські педагогічні технології В.Шаталова, М.Гузика, О.Хмури, технології групової діяльності, розвивального, проблемного навчання тощо. Стратегічними нормативними документами МОН України педагогічні технології визнані як засоби інноваційної перебудови шкільної освіти. Діяльнісний підхід у навчанні ґрунтується на визнанні діяльності основою, засобом і вирішальною умовою розвитку особистості. Діяльнісний підхід зобов'язує розглядати навчання та виховання як складну діяльність із структурою: мета - засоби - дії - результати. Особистісно-зорієнтований підхід – це спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні. Особистісно орієнтоване навчання – націлене на розвиток досвіду учнів як суб’єктів власної діяльності та суспільних відносин, а саме розвиток вмінь визначати мету, планувати, здійснювати, корегувати свою діяльність; адаптуватися до мінливих обставин життя, робити вибір і відповідати за нього, приймати рішення, працювати у команді, виконувати різні соціальні ролі тощо. Національною доктриною розвитку освіти особистісно орієнтоване навчання визнане пріоритетним напрямком розвитку української освіти у першій чверті ХХІ столітті. Компетентнісний підхід – це спрямованість на розвиток в учнів компетентностей. Компетентнісний підхід разом з особистісно-зорієнтованим і діяльнісним підходами покладений в основу нового Державного стандарту освіти (2011р.). Компетентність – це набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, котрі можуть цілісно реалізовуватися на практиці. Ключова складова компетентності – «досвід», досвід використання набутих знань і вмінь у практичних діях, що мають або будуть мати місце у житті. Саме ця ознака відрізняє традиційне навчання, націлене на формування ЗУНів (знань, умінь, навичок), від інноваційного, спрямованого на реалізацію компетентнісного підходу. Разом з поняттям «компетентність» існує поняття «компетенція» як суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини, тобто норм компетентностей. Компетентності поділяють на предметні, міжпредметні та ключові. Предметна компетентність – це набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань. Відповідні компетенції зазначені у навчальній програмі. Міжпредметна компетентність – це здатність учня застосовувати знання. уміння, навички, способи діяльності та ставлення у міжпредметному змісті навчальних предметів і освітніх галузей.
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
3
Ключова компетентність – це спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності. У Концепції нової української школи визначено 10 ключових компетентностей, представлених у таблиці 2.
Таблиця 2. Ключові компетентності за Концепцією нової української школи
Назва компетентності
Зміст компетентності
Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.
Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.
Спілкування іноземними мовами.
Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.
Математична компетентність. Культура логічного й алгоритмічного мислення.
Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.
Основні компетентності у природничих науках і технологіях.
Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
Інформаційноцифрова компетентність
Передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіаграмотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо)
Уміння вчитися впродовж життя.
Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
Ініціативність і підприємливість.
Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
4
розвитку суспільства і держави. Вміння раціонально вести себе як споживача, ефективно використовувати індивідуальні заощадження, приймати доцільні рішення у сфері зайнятості, фінансів тощо.
Соціальна та громадянська компетентності
Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, в сім’ї, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів. Повага до закону, дотримання прав людини і підтримка соціокультурного різноманіття.
Обізнаність та самовираження у сфері культури.
Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.
Екологічна грамотність і здорове життя
Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.
1.3. СИСТЕМНІ ПЕДАГОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ ► Пригадайте сутність системних інновацій. Яки риси відрізняють їх від локальних та модульних інновацій ? СИСТЕМА РОЗВИТКУ «РОСТОК» Автор. Т. Пушкарьова, кандидат пед. наук, професор, начальник відділу проектного управління ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». Закінчила Сумський державний педагогічний інститут ім. А.С. Макаренка. Наукове керівництво. Експеримент всеукраїнського рівня, проводиться на базі Сумської Олександрівської гімназії під керівництвом МОН України. Мета. Формування здібностей до саморозвитку та самореалізації особистості на засадах інтеграції, діяльнісного підходу до навчання і виховання. Зміст. Зміст початкової освіти інтегрується у предметі «Навколишній світ» та предметах, що з ними пов’язані: математика, читання, письмо, музика, малювання тощо. Зміст розкривається у темах: 1-й клас: «Учимось спілкуватись», «Природи лагідна краса», «У світі симетрії», «Світ, створений людьми», «Зміни у навколишньому світі», «Про тебе і про мене»; 2-й клас: «Літо, до побачення», «Осінь калинова», «Зимові чари», «Веснянки»; 3-й клас: «Мій дім, моя родина», «Рідне місто моє», «Прекрасна земле, Україно!», «Сусіди нашої держави», «Скільки дивних країн на землі», «Великі подорожі», «Подорож у рослинний світ». Сфера застосування. Загальноосвітній навчальний заклад, початкова школа.
СИСТЕМА «ДОВКІЛЛЯ» Автор. В.Ільченко – директор Науково-методичного центру інтеграції освіти АПН України, доктор педагогічних наук, професор, академік АПН України. Наукове керівництво. АПН України. Мета. Формування цілісної свідомості людини, яка здатна брати на себе відповідальність за майбутнє своє і довкілля.
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
5
Зміст. Розроблена інтегрована модель передбачає вивчення у 1-6 класах ЗНЗ системи інтегрованих курсів, котрі включають знання про фізичні, астрономічні, фізико-географічні, хімічні, біологічні явища, відомості з етнографії, історії рідного краю, життя суспільства, знання про здоровий спосіб життя та безпеку життєдіяльності, відповідно до інтересів та вподобань дитини. У 1-2 класах учитель розвиває у дитині бажання виокремлювати серед об’єктів довкілля ті, що її цікавлять, виявляти зв’язок між живою істотою та середовищем. З цією метою школярі починають вивчати курс «Спостерігаю довкілля». У 3-му класі вивчається курс «Досліджую довкілля», завдяки якому учні відкривають загальні закономірності природи. У 4-му класі коло явищ і процесів розширюється від власного довкілля до Космосу. Учні переходять на мову графіків, моделей, вчаться проектувати. У 5-му класі школярі знайомляться з курсом «Пояснюю довкілля». У 6-му класі вчитель «Довкілля» підводить учнів до розуміння необхідності подальшого вивчення окремих природничих предметів. У 7-11 класах школярі засвоюють зміст окремих предметів згідно державного базового навчального плану і програм. У випускному класі учні вивчають філософсько-природничий курс «Екологія природничо-наукової картини світу», що дає можливість зіставити своє світорозуміння зі світорозумінням людей різних епох. Сфера застосування. Загальноосвітній навчальний заклад, початкова школа.
СЕМЕСТРОВО-БЛОКОВО-ЗАЛІКОВА СИСТЕМА НАВЧАННЯ Автор. С.І.Подмазін − завідувач Запорізького обласного науково-методичного Центру психології та соціології освіти, доктор філософських наук. Педагогічна система розроблена С.Подмазіним у 1990-1992 році. У 1994 році стала лауреатом конкурсу інноваційних технологій. Застосовується в загальноосвітніх навчальних закладах Запорізької, Харківської, Херсонської, Київської, Дніпропетровської областей. У Сумській області за цією системою працює Сумська приватна лінгвістична гімназія «PROSPERITAS». Мета. Формування умов психологічного та фізіологічного комфорту в школі; цілісної системи знань в учнів з усіх предметів; активної позиції суб’єктів навчально-виховного процесу до результатів власної праці. Зміст. Основними інноваційними елементами системи є семестри, блокове викладання предметів, п’ятиденний робочий тиждень, спарені 35 (40) – хвилинні уроки, додаткові індивідуальні заняття (ДІЗи), тематичні та підсумкові заліки. Семестровий розклад занять. Увесь навчальний час поділений на два семестри. семестри складаються з чвертей. Це дозволяє знизити навантаження на учнів, вивільнити час для самостійної роботи за інтересами та нахилами. Блокове викладання предметів. Усі предмети поділяються на блокові та наскрізні. До наскрізних віднесені фізичне виховання, українська та англійська мови. Блокові предмети (математика і геометрія, українська і зарубіжна літератури, біологія та географія тощо) викладаються по чвертях почергово. Наприклад, у 9 класі у перший чверті починається й завершується вивчення піврічного курсу біології, у другій чверті – вивчення географії. Блокове викладання предметів створює ефект «занурення» у предмет, зменшує навантаження на учнів. П’ятиденний навальний тиждень збільшує час для відпочинку та відновлення сил учнів і вчителів, збільшує час спілкування учнів зі своїми батьками, посилюється виховна роль родини.
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
6
Спарені скорочені уроки (35+35 або 40+40). Усі предмети у середній і старшій ланці викладаються парами. Це дозволяє оптимізувати денне навантаження на учнів. Додаткові індивідуальні заняття (ДІЗи). Накопичений від скорочення уроків час надає можливість кожному вчителю проводити додаткові заняття. Мета занять залежить від проблем, які постають перед учителем та учнями. Це можуть бути заняття-консультації з предмету, заняття з метою ліквідації прогалин у знаннях та їх поглиблення, підготовки учнів до олімпіад, турнірів, виконання проектів тощо. Час проведення ДІЗ визначений розкладом, відвідування їх є обов’язковим, але на вибір учня. Заліки. Це особлива форма цілісного контролю навчальних досягнень учнів як в кінці семестру, так і за темами програми з предмету. Вони сприяють формуванню в учнів цілісної системи знань, розвитку свідомого рефлексивного ставлення до власної навчальної діяльності, її результатів, активізують учнів у досягненні кращих результатів. Сфера застосування. ЗНЗ , коледжі, ліцеї, гімназії.
ТЕХНОЛОГІЯ ГНУЧКОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ОСВІТИ У ШКОЛІ «АЗІМУТ» Автор. С.І.Подмазін – завідувач Запорізького обласного науково-методичного Центру психології та соціології освіти, доктор філософських наук. Мета. Формування в учнів загальноосвітніх закладів готовності до свідомого професійного, самовизначення. Зміст. Технологія «АЗІМУТ» (абревіатура слів альтернативність, зацікавленість, ініціативність, мотивації, усвідомленість, творчість) реалізує принцип особистісної освіти. Сутність технології полягає в переведенні в нову якість традиційної факультативної, гурткової роботи в школі. Технологія складається з трьох етапів. Перший етап (АЗІМУТ-1) – це система психолого-педагогічної роботи з учнями 5-7 (8) класів ЗНЗ, спрямованої на формування в них стійких інтересів до пізнавальної та практичної діяльності, розвиток широкого кола мотивів до вивчення предметів або їх взаємопов’язаних блоків. Реалізується завдяки спецкурсів за рахунок годин варіативної частини навчального плану. Кількість спецкурсів однієї паралелі класів має переважати кількість класів у ній щонайменше у 1,5 рази. Спрямування спецкурсів мусить відповідати всьому спектру предметів, що викладаються: природничо-математичним, гуманітарним, технологічним, мистецьким, оздоровчо-спортивним. Зміст спецкурсів відбирається самим вчителем, не дублює предмет, а доповнює і поглиблює його. Форми проведення повинні сприяти залученню школярів до різних видів діяльності. Спецкурси проводяться одночасно з учнями паралелі класів у формі уроків. Учні можуть вільно обрати спецкурс, змінити на інший, але його відвідування є обов’язковим. Другий етап (АЗІМУТ-2) передбачає психолого-педагогічну діагностику. Її головне завдання – допомогти учню як суб’єкту освітнього процесу свідомо обрати профіль подальшого навчання. Третій етап (АЗІМУТ-3) передбачає поглиблене вивчення учнями певних предметів за обраними профілями у старший школі. Сформовані таким чином профільні класи відзначаються стійкістю, високим рівнем успішності учнів. Сфера застосування. ЗНЗ освіти, коледжі, школи-інтернати загального типу.
ШКОЛА ЖИТТЄТВОРЧОСТІ ОСОБИСТОСТІ Автор. І.Єрмаков – старший науковий співробітник лабораторії педагогічного прогнозування інституту педагогіки АПН України, кандидат педагогічних наук. Наукове керівництво. Інститут педагогіки АПН України.
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
7
Мета. Створення школи життєтворчості – навчального закладу, у якому виховуватиметься особистість, здатна до самостворення, творчої побудови життя, конкурентноспроможна в суспільстві з ринковою економікою. Зміст. Модель навчально-реабілітаційного закладу, в якому відновлюється фізичне, психічне та соціальне здоров’я вихованців, здійснюється їх неперервна ступенева освітня підготовка від дошкільної до початкової, загальноосвітньої та вищої. Кожна програма саморозвитку вихованців передбачає допомогу у проектуванні ними власного життєвого шляху на основі доцільно обраного типу соціальної поведінки, ступеня активності та ціннісних орієнтацій, свідомо прийнятих норм людських відносин. Приклади програм саморозвитку: «Я – людина» (я – особистість, розвиток пізнавальних здібностей, моє духовне ставлення, мої творчі здібності, зміцнення здоров’я), «Я і суспільство» (я – громадянин України, я і сучасна цивілізація, мій добробут, професійне самовизначення), «Мій рідний край» (історія рідної землі, природа рідного краю, життєдайні джерела української культури). Проектуванню вихованцями власного життя сприяють соціально-психологічна служба, робота тренінгових груп, а також система патріотичного та естетичного виховання, економічної, екологічної освіти, клубно-студійна позакласна робота тощо. Сфера застосування. Школи-інтернати загального, санаторного та спеціального призначення. Інноваційні загальноосвітні навчальні заклади України. За щорічними списками глобальної програми розвитку науки Microsoft у число найбільш інноваційних у світі навчальних закладів увійшло сім українських шкіл: п'ять з Києва та по одній з Дніпра та Тернопільщини. Креативна міжнародна дитяча школа (КМДШ) у м. Київ об'єднує під своїм крилом лише учнів 1-5-х класів. Подання навчального матеріалу відбувається у вигляді інтегрованих курсів, які розкривають причинно-наслідкові зв'язки в усьому, що відбувається в природі. Практично жоден урок не обходиться без апробації матеріалу за допомогою ІТ-технологій. Наприклад, діти працюють у віртуальних лабораторіях з фізики, хімії, біології та географії. На уроці часто показують відеофрагменти та анімаційні ролики, фотографії та ілюстрації, 3D-моделі з досліджуваного матеріалу. У ході навчального процесу вчителі не начитують дисципліни біля дошки, а спілкуються з дітьми індивідуально (класи невеликі по 10-15 учнів), провокуючи дискусії, спонукаючи до роздумів, самостійного пошуку відповідей, прояву творчої ініціативи, проведенню віртуальних дослідів та експериментів. У Новопечерській школі в Києві (клас дошкільної освіти – з 4-х років, навчання – до 11-го класу) акцент робиться на поглиблене вивчення сучасних мов з носіями мови (англійська та російська – обов'язкові; німецька, французька, іспанська та китайська – на вибір). Фахівці з Канади, Великобританії та Нідерландів розробили свою програму, де акцент робиться на розвиток індивідуальних навичок кожної дитини. А також присутній щільна ІТ-практика з використанням сучасних гаджетів. Школа оснащена інтерактивними дошками, комп'ютерами, у кожного учня є свій індивідуальний гаджет (за рахунок батьків). Учні створюють проекти, беруть участь у інтерактиві, міжнародних онлайн-конференціях, розвивають навички роботи в команді і здатність ефективно працювати разом в новаторських проектах. Інтегровані уроки роблять вивчення більш цікавим, а розуміння – легким. У Britannica School (м.Київ, 144 учня, вчительський склад – 30 осіб) пишаються тим, що школа оснащена сучасним обладнанням. У класах є сучасні електронні дошки, використовується система миттєвого електронного тестування за 30 секунд, класи представляють собою арт-простір, а кабінети хімії та фізики – це сучасні
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
8
лабораторії. Крім того, у навчанні діти використовують найостанніші досягнення технологій: віртуальні презентації та ІТ-програми. На переконання педагогів, завдяки такому методу діти отримують освіту високої якості без залучення репетиторів і відвідування додаткових курсів і студій. Учителі контролюють успішність і, за необхідності, дають рекомендації своїм вихованцям. За допомогою персональної системи комунікацій батьки мають можливість щоденно спостерігати за навчанням своєї дитини (електронні щоденники, замітки викладачів тощо). Заліщицька державна гімназія (Тернопільська область) – сільський навчальний заклад нового типу. Навчаються в ній діти за профілем, який їм найбільш близький. Тут працює 9 відділень: українська мова та література, світова література, історія України, математика, інформатика, географія, біологія, фізика та основи наукових досліджень. У рейтингу найбільш інноваційних закладів гімназія виявилися завдяки тому, що хлопців тут навчають використовувати сучасні технології, які відпрацьовуються практично на всіх предметах: навчають користуватися хмарними сервісами, внутрішніми платформами школи тощо. У гімназії функціонує медіастудія «Думка плюс», де учні можуть створювати фільми та презентації. Вчителі теж весь час розвиваються – проходять навчання в школі комп'ютерних технологій для вчителів. Дніпровський ліцей інформаційних технологій приймає учнів після 7-го і 8-го класів, які вже визначилися, що їх покликання – ІТ (щорічний набір становить 120 учнів). Для продовження навчання в цьому руслі ліцей оснащений сучасною матеріальною базою: 23 навчальних кабінети з мультимедійним обладнанням, 5 комп'ютерних класів, 112 комп'ютерів. Тут інформаційні технології вплетені в усі сфери ліцейської навчальної системи. Доступні за допомогою комп'ютера методи моделювання та обробки інформації дозволяють значно розширити галузі дослідження сучасної науки. Ліцей бере участь у Всеукраїнській експериментально-дослідній роботі. Працює недільна комп'ютерна школа, яка охоплює такі напрямки, як комп'ютеризований офіс, основи візуального програмування, доліцейська комп'ютерна підготовка, розумовий та естетичний розвиток з комп'ютерною підтримкою. У Ліко-школі (м. Київ) навчальний процес зосереджений на отриманні високого рівня академічних знань з шкільних предметів. Там, наприклад, практикується полілінгвістична освіта (вивчення 4 мов), вивчення окремих предметів іноземною мовою (уроки художньої творчості та природознавства англійською мовою, Speaking club тощо). Кафедра вчителів іноземної мови об'єднує українських та закордонних викладачів англійської, французької, китайської мов. Друга особливість навчального процесу – повсюдне використання IT-технологій. Матеріально-технічне оснащення школи відповідає вимогам часу: на кожного учня – один комп'ютер. По багатьох дисциплінах матеріал подається в ігровій формі. Учні можуть робити IT-презентації, створювати проекти, працювати в сучасних додатках, базах і хмарах даних. У Європейському колегіумі м. Київ задекларована філософія зв’язку школи з реаліями життя і прикладним характером знань. Активні методики допомагають розвивати творчий потенціал та вдосконалювати розумові здібності, критичне та самостійне мислення учнів. Європейський колегіум має сучасну матеріальну базу (1 учень – 1 комп'ютер), діти вчаться за новітніми ІТ-технологіям, беруть участь у Міжнародних розвиваючих програмах і проектах. Якщо учень пропустив матеріал (наприклад, через хворобу), для нього створюється індивідуальний план навчання, і потім педагоги школи займаються з ним окремо.
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
9
1.3. МАСШТАБНІ ОСВІТНІ ІННОВАЦІЇ ► Пригадайте сутність масштабних інновацій, яки риси відрізняють їх від локальних та системних інновацій. У таблиці 3 наведені приклади масштабних освітніх інновацій. Традиційно вони поділені на три групи відповідно до складових освітнього процесу: навчання, виховання та управління. Таблиця 3. Масштабні освітні інновації в педагогічному процесі Складові освітнього процесу
Навчання
Виховання
Управління Мета Утвердження пріоритетності гуманістичної парадигми Визначення пріоритетності різнобічного розвитку особистості Демократизація взаємин між учасниками навчально - виховного процесу Завдання Розвиток суб’єктного досвіду Виховання почуття відповідальності за досягнення особистих успіхів у житті Залучення учасників навчально-виховного процесу до управління ним Зміст Державні стандарти, 12-бальна шкала оцінювання;ЗНО, ДПА Формування національної свідомості учнів Визнання теорії менеджменту Структура Введення ступеневої освіти Варіативність розвивальних закладів Моделювання організаційних структур управління Форми Індивідуальні, групові, фронтальні Родинне, сімейне, національне Проектно-цільова, системномодульна, системнорегіональна Методи Активні, інтерактивні Мотиваційно-ціннісні Економічні, психологічні, соціальні Засоби Комп’ютерні Комп’ютерні, мультимедійні Комп’ютерні, відео -аудіо - та телекомунікаційні Масштабні перетворення в освіті відбуваються в контексті глобальних освітніх тенденцій, серед яких найпомітнішими є: масовий характер освіти та її неперервність як нова якість; значущість освіти для індивіда і суспільства; орієнтація на активне освоєння людиною способів пізнавальної діяльності; адаптація освітнього простору до запитів і потреб особистості; орієнтація навчання на особистість, забезпечення можливостей її саморозкриття.
2. ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ КОЛЕКТИВІВ ТА ВЧИТЕЛІВ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ Згідно інформації, одержаної від районних (міських) методичних служб, 8 загальноосвітніх навчальних закладів області беруть участь у всеукраїнському експериментуванні програми розвитку дітей «Росток» Т.Пушкарьової. Значних результатів у даному експерименті (по кількості публікацій у педагогічних виданнях) досягли педагогічні колективи Сумської Олександрівської гімназії, Сумської ЗОШ І-ІІІ
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
10
ступенів №15 ім. Д.І.Турбіна, Шосткинського НВК: спеціалізована школа І-ІІ ступенів – ліцей, Конотопського НВК: загальноосвітня школа І ступеня – дошкільний навчальний заклад «Казка». Декілька загальноосвітніх закладів області апробують освітню програму В.Ільченко «Довкілля» та впроваджують модель «Художньо-естетична освіта і виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів у процесі впровадження інтегрованих курсів», автором якої є Л.Масол. У цілому в апробації освітніх інновацій та експериментальній перевірці їх продуктивності на всеукраїнському та регіональному рівнях беруть участь 33 навчальні заклади області. Найбільш поширеною та різноманітною за тематикою є інноваційна діяльність педагогічних колективів, яка відноситься до рівня окремого закладу освіти. Багато вчителів вносять у запроваджені нововведення елементи власних напрацювань і таким чином отримують кращій результат у навчанні школярів. Таким чином використання нововведень у навчально-виховному процесі сприяє формуванню вчителяноватора. Серед учителів-новаторів багато вчителів математики, які активно працюють з провадження інновацій у навчально-виховний процес (табл. 4). Таблиця 4. Учителі – новатори математики Сумської області ПІБ Адреса навчального закладу Назва педагогічної інновації Аврамкіна В.І Шосткінська ЗОШ І-ІІІ ст. №4 Реалізація ідей програми розвитку «Росток» у шкільному курсі з математики Бондар Г.М. Шосткінська ЗОШ І-ІІІ ст. №9 Використання методу проектів у навчальновиховному процесі з математики. Василенко О.І. Конотопська гімназія Методика організації роботи по підготовці учнів до математичних інтелектуальних змагань Клепчева В.І. Конотопський НВК: ЗОШ І ст. – дошкільний навчальний заклад «Казка» Організація самостійної роботи учнів з математики в школі та вдома. Кутняк І..М. Глухівська СШ-інтернат І-ІІІ ст. ім. М.І. Жужоми Використання модульно-розвивального навчання в процесі вивчення математики. Марченко Л.І. Охтирська гімназія Охтирської міської ради Використання технології ситуативного моделювання (ігрові ігри). Медведь Т.Г. Шосткінська ЗОШ І-ІІІ ст. №11 Використання інтерактивних технологій у процесі вивчення математики. Рябіченко О.В. Олексіївська ЗОШ І-ІІІ ст. Сумської районної ради Використання програмних педагогічних засобів у сучасній школі Сафронюк Г.В. Шосткінська ЗОШ І-ІІІ ст. №4 Реалізація ідей програми розвитку «Росток» у шкільному курсі з математики Тосунова С. П. Шалигинська ЗОШ І-ІІІ ст. Глухівської районної ради Використання інформаційних технологій під час вивчення математики Царенко С.П. Краснопільська ЗОШ І-ІІІ ст. Сучасне дидактичне забезпечення шкільного курсу математики. Шляхецька І.П. Шосткінський НВК: СШ І-ІІ ст. – ліцей Шосткінської міської ради Застосування методу проектів з математики у початковій школі. Аналіз даних надають можливість зробити наступні висновки:
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
11
– різними видами інноваційної діяльності в області охоплено близько 100 загальноосвітніх навчальних закладів майже усіх районів області, що становить шосту частину від їх загальної кількості; – найбільше поширена інноваційна діяльність у школах І-ІІІ ступенів, зокрема у закладах нового типу, де понад п’ятдесят відсотків учителів упроваджують нововведення; – у всеукраїнських інноваційних проектах беруть участь 20 навчальних закладів, у регіональних – 13, застосовують елементи інновацій у тій чи іншій формі 92 загальноосвітні навчальні заклади; – за напрямом освітньої діяльності переважають дидактичні інновації над виховними (співвідношення складає приблизно 9:1) у незначній кількості використовуються організаційно-управлінські нововведення. Запам’ятайте основне 1. Педагогічні інновації можна поділити на локальні, модульні, системні та масштабні. 2. Локальні інновації – це окремі, не пов’язані між собою інновації, які удосконалюють навчальновиховний процес, не руйнуючи його зміст і структуру. Наприклад, технологічний, індивідуальний, диференційований підхід, тематичний облік навчальних досягнень, моніторинг, сенкан. тощо. 3. Модульні інновації – це сукупність пов’язаних між собою локальних інновацій. Наприклад, педагогічні технології, особистісно орієнтована освіта, компетентнісний підхід і компетентності. 4. Системні інновації – це цілісні педагогічні системи з інноваційним характером мети, змісту, методів та організаційних форм навчання. Наприклад, педагогічні системи «Росток», «Довкілля»; семестровоблоково-залікова система навчання і технологія гнучкої диференціації освіти «Азимут» С.Подмазіна; школа життєтворчості особистості І.Єрмакова, інноваційні українські школи: Креативна міжнародна дитяча школа (м. Київ), Новопечерська школа (м. Кїєв), Britannica School (м. Київ), Заліщицька державна гімназія (Тернопільська область), Дніпровський ліцей інформаційних технологій, Ліко-школа (м.Київ), Європейський колегіум (м. Київ). 5. Масштабними інноваціями вважаються ті, що суттєво змінюють мету, структуру і результати педагогічного процесу. Наприклад, Державні стандарти, 12-річний термін навчання, 12-бальна система оцінювання навчальних досягнень учнів, ЗНО, ДПА. 6. Діяльнісний підхід у навчанні ґрунтується на визнанні діяльності основою, засобом і вирішальною умовою розвитку особистості. 7. Особистісно зорієнтований підхід – це спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні. 8. Особистісно орієнтоване навчання – націлене на розвиток досвіду учнів як суб’єктів власної діяльності і суспільних відносин. 9. Суб’єктний досвід учня полягає в умінні визначати мету, планувати, здійснювати, корегувати свою діяльність; адаптуватися до мінливих обставин життя, робити вибір і відповідати за нього, приймати рішення, працювати у команді, виконувати різні соціальні ролі тощо. 10. Компетентнісний підхід – це спрямованість на розвиток в учнів компетентностей. 11. Компетентність – це набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці. Компетентності поділяються на предметні, міжпредметні і ключові. 12. Педагогічна технологія – це послідовність дій учителя та учнів, реалізація якої в межах навчальновиховного процесу гарантує досягнення запланованого результату. 13. У Сумській області експериментуються педагогічні системи «Росток», впроваджуються програма «Довкілля», модель семестрово-блоково-залікової організації навчально-виховного процесу. Окремі вчителі працюють над апробацією та втіленням педагогічних систем, інформаційних технологій.
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
12
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І. Виконайте тести, що надані у розділі «Запитання для контрольного тестування»: №№ 3, 13, 17,18, 19, 20, 28, 33, 36, 37, 41. ІІ. Виконайте завдання, надайте відповідь на запитання. 1. Зазначте відмінність між модульними та системним інноваціями. 2. Зазначте спільне між локальними та модульними інноваціями. 3. У чому виявляється дидактичне і розвивальне значення використання прийому «сенкан»? 4. Як формулюється навчальна мета за технологічним підходом щодо організації навчально-виховного процесу? 5. Чим відрізняється педагогічна технологія від методики навчання? 6. Поясніть сутність поняття «суб’єкт власної діяльності». 7. З’ясуйте суть особистісно орієнтованого навчання. 8. Поясніть відмінність між компетентністю та компетенцією. 9. Перелічте групи ключових компетентностей. У чому полягає їх відміна від предметних компетентностей? 10. У чому полягає інноваційність програми розвитку «Росток», семестрово-блоково-залікової система навчання? Інформаційні джерела 1. Володько В. Індивідуалізація і диференціація навчання і виховання // Гуманітарні науки. – 2002. – №4. – С. 54-65. 2. Глобін О. та ін. Концепція реалізації компетентнісного підходу в навчанні математики в основній школі.// Математика в рідній школі. 2015. – №6. – С. 2-10. 3. Інноваційна діяльність педагогічних колективів і вчителів Сумської області: Довідник-каталог/ Укл. С.Лабудько, Г.Сударева, – Суми: Вид. відділ СОІППО, 2010. – 84 с. 4. Концепція нової української школи. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/ 5. Лукіна Т. Моніторинг якості освіти: теорія і практика / Т. Лукіна. – К.: Вид. дім «Шкільний світ»; Вид-во Л.Галіцина, 2006. –128 с. 6. Освітні технології. Навчально-методичний посібник. / За загальною редакцією О.Пєхоти/. – К.: «А.С.К.», 2002. – 255 с. 7. Прус А. Про компетентнісний підхід у навчанні математики в класах суспільно-гуманітарного напряму /А. Прус. // Педагогічний дискурс. 2013 – випуск 14. – С.372. – Електронний ресурс. Режим доступу: file:///C:/Documents%20and%20Settings/adminius/Мои%20документы/peddysk_2013_14_79%20(1).pdf 8. Родигіна І. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання / І.Родигіна. – Х. : Основа, 2005. – 96 с. 9. Шкільна академія підприємництва-3. Електронний ресурс. Режим доступу: http://saeukraine.org.ua/ua/about_project/
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
2
№ строк Правила складання Приклад 1 Об’єкт: 1 іменник Математика 2 Опис: 2 прикметники Цікава, важлива 3 Дія: 3 дієслова Допомагає, навчає, розвиває 4 Ставлення: речення з 4-х слів Математика – цариця всіх наук. 5 Синонім головного слова Наука
1.2. МОДУЛЬНІ ІННОВАЦІЇ ► Пригадайте сутність модульних інновацій. Яки риси відрізняють їх від локальних та системних інновацій ? Педагогічна технологія – це послідовність дій учителя й учнів, реалізація якої у навчально-виховному процесі гарантує досягнення запланованого результату. Наприклад, авторські педагогічні технології В.Шаталова, М.Гузика, О.Хмури, технології групової діяльності, розвивального, проблемного навчання тощо. Стратегічними нормативними документами МОН України педагогічні технології визнані як засоби інноваційної перебудови шкільної освіти. Діяльнісний підхід у навчанні ґрунтується на визнанні діяльності основою, засобом і вирішальною умовою розвитку особистості. Діяльнісний підхід зобов'язує розглядати навчання та виховання як складну діяльність із структурою: мета - засоби - дії - результати. Особистісно-зорієнтований підхід – це спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні. Особистісно орієнтоване навчання – націлене на розвиток досвіду учнів як суб’єктів власної діяльності та суспільних відносин, а саме розвиток вмінь визначати мету, планувати, здійснювати, корегувати свою діяльність; адаптуватися до мінливих обставин життя, робити вибір і відповідати за нього, приймати рішення, працювати у команді, виконувати різні соціальні ролі тощо. Національною доктриною розвитку освіти особистісно орієнтоване навчання визнане пріоритетним напрямком розвитку української освіти у першій чверті ХХІ столітті. Компетентнісний підхід – це спрямованість на розвиток в учнів компетентностей. Компетентнісний підхід разом з особистісно-зорієнтованим і діяльнісним підходами покладений в основу нового Державного стандарту освіти (2011р.). Компетентність – це набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, котрі можуть цілісно реалізовуватися на практиці. Ключова складова компетентності – «досвід», досвід використання набутих знань і вмінь у практичних діях, що мають або будуть мати місце у житті. Саме ця ознака відрізняє традиційне навчання, націлене на формування ЗУНів (знань, умінь, навичок), від інноваційного, спрямованого на реалізацію компетентнісного підходу. Разом з поняттям «компетентність» існує поняття «компетенція» як суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини, тобто норм компетентностей. Компетентності поділяють на предметні, міжпредметні та ключові. Предметна компетентність – це набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань. Відповідні компетенції зазначені у навчальній програмі. Міжпредметна компетентність – це здатність учня застосовувати знання. уміння, навички, способи діяльності та ставлення у міжпредметному змісті навчальних предметів і освітніх галузей.
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
3
Ключова компетентність – це спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності. У Концепції нової української школи визначено 10 ключових компетентностей, представлених у таблиці 2.
Таблиця 2. Ключові компетентності за Концепцією нової української школи
Назва компетентності
Зміст компетентності
Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.
Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.
Спілкування іноземними мовами.
Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.
Математична компетентність. Культура логічного й алгоритмічного мислення.
Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.
Основні компетентності у природничих науках і технологіях.
Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
Інформаційноцифрова компетентність
Передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіаграмотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо)
Уміння вчитися впродовж життя.
Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
Ініціативність і підприємливість.
Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
4
розвитку суспільства і держави. Вміння раціонально вести себе як споживача, ефективно використовувати індивідуальні заощадження, приймати доцільні рішення у сфері зайнятості, фінансів тощо.
Соціальна та громадянська компетентності
Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, в сім’ї, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів. Повага до закону, дотримання прав людини і підтримка соціокультурного різноманіття.
Обізнаність та самовираження у сфері культури.
Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.
Екологічна грамотність і здорове життя
Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.
1.3. СИСТЕМНІ ПЕДАГОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ ► Пригадайте сутність системних інновацій. Яки риси відрізняють їх від локальних та модульних інновацій ? СИСТЕМА РОЗВИТКУ «РОСТОК» Автор. Т. Пушкарьова, кандидат пед. наук, професор, начальник відділу проектного управління ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». Закінчила Сумський державний педагогічний інститут ім. А.С. Макаренка. Наукове керівництво. Експеримент всеукраїнського рівня, проводиться на базі Сумської Олександрівської гімназії під керівництвом МОН України. Мета. Формування здібностей до саморозвитку та самореалізації особистості на засадах інтеграції, діяльнісного підходу до навчання і виховання. Зміст. Зміст початкової освіти інтегрується у предметі «Навколишній світ» та предметах, що з ними пов’язані: математика, читання, письмо, музика, малювання тощо. Зміст розкривається у темах: 1-й клас: «Учимось спілкуватись», «Природи лагідна краса», «У світі симетрії», «Світ, створений людьми», «Зміни у навколишньому світі», «Про тебе і про мене»; 2-й клас: «Літо, до побачення», «Осінь калинова», «Зимові чари», «Веснянки»; 3-й клас: «Мій дім, моя родина», «Рідне місто моє», «Прекрасна земле, Україно!», «Сусіди нашої держави», «Скільки дивних країн на землі», «Великі подорожі», «Подорож у рослинний світ». Сфера застосування. Загальноосвітній навчальний заклад, початкова школа.
СИСТЕМА «ДОВКІЛЛЯ» Автор. В.Ільченко – директор Науково-методичного центру інтеграції освіти АПН України, доктор педагогічних наук, професор, академік АПН України. Наукове керівництво. АПН України. Мета. Формування цілісної свідомості людини, яка здатна брати на себе відповідальність за майбутнє своє і довкілля.
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
5
Зміст. Розроблена інтегрована модель передбачає вивчення у 1-6 класах ЗНЗ системи інтегрованих курсів, котрі включають знання про фізичні, астрономічні, фізико-географічні, хімічні, біологічні явища, відомості з етнографії, історії рідного краю, життя суспільства, знання про здоровий спосіб життя та безпеку життєдіяльності, відповідно до інтересів та вподобань дитини. У 1-2 класах учитель розвиває у дитині бажання виокремлювати серед об’єктів довкілля ті, що її цікавлять, виявляти зв’язок між живою істотою та середовищем. З цією метою школярі починають вивчати курс «Спостерігаю довкілля». У 3-му класі вивчається курс «Досліджую довкілля», завдяки якому учні відкривають загальні закономірності природи. У 4-му класі коло явищ і процесів розширюється від власного довкілля до Космосу. Учні переходять на мову графіків, моделей, вчаться проектувати. У 5-му класі школярі знайомляться з курсом «Пояснюю довкілля». У 6-му класі вчитель «Довкілля» підводить учнів до розуміння необхідності подальшого вивчення окремих природничих предметів. У 7-11 класах школярі засвоюють зміст окремих предметів згідно державного базового навчального плану і програм. У випускному класі учні вивчають філософсько-природничий курс «Екологія природничо-наукової картини світу», що дає можливість зіставити своє світорозуміння зі світорозумінням людей різних епох. Сфера застосування. Загальноосвітній навчальний заклад, початкова школа.
СЕМЕСТРОВО-БЛОКОВО-ЗАЛІКОВА СИСТЕМА НАВЧАННЯ Автор. С.І.Подмазін − завідувач Запорізького обласного науково-методичного Центру психології та соціології освіти, доктор філософських наук. Педагогічна система розроблена С.Подмазіним у 1990-1992 році. У 1994 році стала лауреатом конкурсу інноваційних технологій. Застосовується в загальноосвітніх навчальних закладах Запорізької, Харківської, Херсонської, Київської, Дніпропетровської областей. У Сумській області за цією системою працює Сумська приватна лінгвістична гімназія «PROSPERITAS». Мета. Формування умов психологічного та фізіологічного комфорту в школі; цілісної системи знань в учнів з усіх предметів; активної позиції суб’єктів навчально-виховного процесу до результатів власної праці. Зміст. Основними інноваційними елементами системи є семестри, блокове викладання предметів, п’ятиденний робочий тиждень, спарені 35 (40) – хвилинні уроки, додаткові індивідуальні заняття (ДІЗи), тематичні та підсумкові заліки. Семестровий розклад занять. Увесь навчальний час поділений на два семестри. семестри складаються з чвертей. Це дозволяє знизити навантаження на учнів, вивільнити час для самостійної роботи за інтересами та нахилами. Блокове викладання предметів. Усі предмети поділяються на блокові та наскрізні. До наскрізних віднесені фізичне виховання, українська та англійська мови. Блокові предмети (математика і геометрія, українська і зарубіжна літератури, біологія та географія тощо) викладаються по чвертях почергово. Наприклад, у 9 класі у перший чверті починається й завершується вивчення піврічного курсу біології, у другій чверті – вивчення географії. Блокове викладання предметів створює ефект «занурення» у предмет, зменшує навантаження на учнів. П’ятиденний навальний тиждень збільшує час для відпочинку та відновлення сил учнів і вчителів, збільшує час спілкування учнів зі своїми батьками, посилюється виховна роль родини.
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
6
Спарені скорочені уроки (35+35 або 40+40). Усі предмети у середній і старшій ланці викладаються парами. Це дозволяє оптимізувати денне навантаження на учнів. Додаткові індивідуальні заняття (ДІЗи). Накопичений від скорочення уроків час надає можливість кожному вчителю проводити додаткові заняття. Мета занять залежить від проблем, які постають перед учителем та учнями. Це можуть бути заняття-консультації з предмету, заняття з метою ліквідації прогалин у знаннях та їх поглиблення, підготовки учнів до олімпіад, турнірів, виконання проектів тощо. Час проведення ДІЗ визначений розкладом, відвідування їх є обов’язковим, але на вибір учня. Заліки. Це особлива форма цілісного контролю навчальних досягнень учнів як в кінці семестру, так і за темами програми з предмету. Вони сприяють формуванню в учнів цілісної системи знань, розвитку свідомого рефлексивного ставлення до власної навчальної діяльності, її результатів, активізують учнів у досягненні кращих результатів. Сфера застосування. ЗНЗ , коледжі, ліцеї, гімназії.
ТЕХНОЛОГІЯ ГНУЧКОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ОСВІТИ У ШКОЛІ «АЗІМУТ» Автор. С.І.Подмазін – завідувач Запорізького обласного науково-методичного Центру психології та соціології освіти, доктор філософських наук. Мета. Формування в учнів загальноосвітніх закладів готовності до свідомого професійного, самовизначення. Зміст. Технологія «АЗІМУТ» (абревіатура слів альтернативність, зацікавленість, ініціативність, мотивації, усвідомленість, творчість) реалізує принцип особистісної освіти. Сутність технології полягає в переведенні в нову якість традиційної факультативної, гурткової роботи в школі. Технологія складається з трьох етапів. Перший етап (АЗІМУТ-1) – це система психолого-педагогічної роботи з учнями 5-7 (8) класів ЗНЗ, спрямованої на формування в них стійких інтересів до пізнавальної та практичної діяльності, розвиток широкого кола мотивів до вивчення предметів або їх взаємопов’язаних блоків. Реалізується завдяки спецкурсів за рахунок годин варіативної частини навчального плану. Кількість спецкурсів однієї паралелі класів має переважати кількість класів у ній щонайменше у 1,5 рази. Спрямування спецкурсів мусить відповідати всьому спектру предметів, що викладаються: природничо-математичним, гуманітарним, технологічним, мистецьким, оздоровчо-спортивним. Зміст спецкурсів відбирається самим вчителем, не дублює предмет, а доповнює і поглиблює його. Форми проведення повинні сприяти залученню школярів до різних видів діяльності. Спецкурси проводяться одночасно з учнями паралелі класів у формі уроків. Учні можуть вільно обрати спецкурс, змінити на інший, але його відвідування є обов’язковим. Другий етап (АЗІМУТ-2) передбачає психолого-педагогічну діагностику. Її головне завдання – допомогти учню як суб’єкту освітнього процесу свідомо обрати профіль подальшого навчання. Третій етап (АЗІМУТ-3) передбачає поглиблене вивчення учнями певних предметів за обраними профілями у старший школі. Сформовані таким чином профільні класи відзначаються стійкістю, високим рівнем успішності учнів. Сфера застосування. ЗНЗ освіти, коледжі, школи-інтернати загального типу.
ШКОЛА ЖИТТЄТВОРЧОСТІ ОСОБИСТОСТІ Автор. І.Єрмаков – старший науковий співробітник лабораторії педагогічного прогнозування інституту педагогіки АПН України, кандидат педагогічних наук. Наукове керівництво. Інститут педагогіки АПН України.
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
7
Мета. Створення школи життєтворчості – навчального закладу, у якому виховуватиметься особистість, здатна до самостворення, творчої побудови життя, конкурентноспроможна в суспільстві з ринковою економікою. Зміст. Модель навчально-реабілітаційного закладу, в якому відновлюється фізичне, психічне та соціальне здоров’я вихованців, здійснюється їх неперервна ступенева освітня підготовка від дошкільної до початкової, загальноосвітньої та вищої. Кожна програма саморозвитку вихованців передбачає допомогу у проектуванні ними власного життєвого шляху на основі доцільно обраного типу соціальної поведінки, ступеня активності та ціннісних орієнтацій, свідомо прийнятих норм людських відносин. Приклади програм саморозвитку: «Я – людина» (я – особистість, розвиток пізнавальних здібностей, моє духовне ставлення, мої творчі здібності, зміцнення здоров’я), «Я і суспільство» (я – громадянин України, я і сучасна цивілізація, мій добробут, професійне самовизначення), «Мій рідний край» (історія рідної землі, природа рідного краю, життєдайні джерела української культури). Проектуванню вихованцями власного життя сприяють соціально-психологічна служба, робота тренінгових груп, а також система патріотичного та естетичного виховання, економічної, екологічної освіти, клубно-студійна позакласна робота тощо. Сфера застосування. Школи-інтернати загального, санаторного та спеціального призначення. Інноваційні загальноосвітні навчальні заклади України. За щорічними списками глобальної програми розвитку науки Microsoft у число найбільш інноваційних у світі навчальних закладів увійшло сім українських шкіл: п'ять з Києва та по одній з Дніпра та Тернопільщини. Креативна міжнародна дитяча школа (КМДШ) у м. Київ об'єднує під своїм крилом лише учнів 1-5-х класів. Подання навчального матеріалу відбувається у вигляді інтегрованих курсів, які розкривають причинно-наслідкові зв'язки в усьому, що відбувається в природі. Практично жоден урок не обходиться без апробації матеріалу за допомогою ІТ-технологій. Наприклад, діти працюють у віртуальних лабораторіях з фізики, хімії, біології та географії. На уроці часто показують відеофрагменти та анімаційні ролики, фотографії та ілюстрації, 3D-моделі з досліджуваного матеріалу. У ході навчального процесу вчителі не начитують дисципліни біля дошки, а спілкуються з дітьми індивідуально (класи невеликі по 10-15 учнів), провокуючи дискусії, спонукаючи до роздумів, самостійного пошуку відповідей, прояву творчої ініціативи, проведенню віртуальних дослідів та експериментів. У Новопечерській школі в Києві (клас дошкільної освіти – з 4-х років, навчання – до 11-го класу) акцент робиться на поглиблене вивчення сучасних мов з носіями мови (англійська та російська – обов'язкові; німецька, французька, іспанська та китайська – на вибір). Фахівці з Канади, Великобританії та Нідерландів розробили свою програму, де акцент робиться на розвиток індивідуальних навичок кожної дитини. А також присутній щільна ІТ-практика з використанням сучасних гаджетів. Школа оснащена інтерактивними дошками, комп'ютерами, у кожного учня є свій індивідуальний гаджет (за рахунок батьків). Учні створюють проекти, беруть участь у інтерактиві, міжнародних онлайн-конференціях, розвивають навички роботи в команді і здатність ефективно працювати разом в новаторських проектах. Інтегровані уроки роблять вивчення більш цікавим, а розуміння – легким. У Britannica School (м.Київ, 144 учня, вчительський склад – 30 осіб) пишаються тим, що школа оснащена сучасним обладнанням. У класах є сучасні електронні дошки, використовується система миттєвого електронного тестування за 30 секунд, класи представляють собою арт-простір, а кабінети хімії та фізики – це сучасні
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
8
лабораторії. Крім того, у навчанні діти використовують найостанніші досягнення технологій: віртуальні презентації та ІТ-програми. На переконання педагогів, завдяки такому методу діти отримують освіту високої якості без залучення репетиторів і відвідування додаткових курсів і студій. Учителі контролюють успішність і, за необхідності, дають рекомендації своїм вихованцям. За допомогою персональної системи комунікацій батьки мають можливість щоденно спостерігати за навчанням своєї дитини (електронні щоденники, замітки викладачів тощо). Заліщицька державна гімназія (Тернопільська область) – сільський навчальний заклад нового типу. Навчаються в ній діти за профілем, який їм найбільш близький. Тут працює 9 відділень: українська мова та література, світова література, історія України, математика, інформатика, географія, біологія, фізика та основи наукових досліджень. У рейтингу найбільш інноваційних закладів гімназія виявилися завдяки тому, що хлопців тут навчають використовувати сучасні технології, які відпрацьовуються практично на всіх предметах: навчають користуватися хмарними сервісами, внутрішніми платформами школи тощо. У гімназії функціонує медіастудія «Думка плюс», де учні можуть створювати фільми та презентації. Вчителі теж весь час розвиваються – проходять навчання в школі комп'ютерних технологій для вчителів. Дніпровський ліцей інформаційних технологій приймає учнів після 7-го і 8-го класів, які вже визначилися, що їх покликання – ІТ (щорічний набір становить 120 учнів). Для продовження навчання в цьому руслі ліцей оснащений сучасною матеріальною базою: 23 навчальних кабінети з мультимедійним обладнанням, 5 комп'ютерних класів, 112 комп'ютерів. Тут інформаційні технології вплетені в усі сфери ліцейської навчальної системи. Доступні за допомогою комп'ютера методи моделювання та обробки інформації дозволяють значно розширити галузі дослідження сучасної науки. Ліцей бере участь у Всеукраїнській експериментально-дослідній роботі. Працює недільна комп'ютерна школа, яка охоплює такі напрямки, як комп'ютеризований офіс, основи візуального програмування, доліцейська комп'ютерна підготовка, розумовий та естетичний розвиток з комп'ютерною підтримкою. У Ліко-школі (м. Київ) навчальний процес зосереджений на отриманні високого рівня академічних знань з шкільних предметів. Там, наприклад, практикується полілінгвістична освіта (вивчення 4 мов), вивчення окремих предметів іноземною мовою (уроки художньої творчості та природознавства англійською мовою, Speaking club тощо). Кафедра вчителів іноземної мови об'єднує українських та закордонних викладачів англійської, французької, китайської мов. Друга особливість навчального процесу – повсюдне використання IT-технологій. Матеріально-технічне оснащення школи відповідає вимогам часу: на кожного учня – один комп'ютер. По багатьох дисциплінах матеріал подається в ігровій формі. Учні можуть робити IT-презентації, створювати проекти, працювати в сучасних додатках, базах і хмарах даних. У Європейському колегіумі м. Київ задекларована філософія зв’язку школи з реаліями життя і прикладним характером знань. Активні методики допомагають розвивати творчий потенціал та вдосконалювати розумові здібності, критичне та самостійне мислення учнів. Європейський колегіум має сучасну матеріальну базу (1 учень – 1 комп'ютер), діти вчаться за новітніми ІТ-технологіям, беруть участь у Міжнародних розвиваючих програмах і проектах. Якщо учень пропустив матеріал (наприклад, через хворобу), для нього створюється індивідуальний план навчання, і потім педагоги школи займаються з ним окремо.
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
9
1.3. МАСШТАБНІ ОСВІТНІ ІННОВАЦІЇ ► Пригадайте сутність масштабних інновацій, яки риси відрізняють їх від локальних та системних інновацій. У таблиці 3 наведені приклади масштабних освітніх інновацій. Традиційно вони поділені на три групи відповідно до складових освітнього процесу: навчання, виховання та управління. Таблиця 3. Масштабні освітні інновації в педагогічному процесі Складові освітнього процесу
Навчання
Виховання
Управління Мета Утвердження пріоритетності гуманістичної парадигми Визначення пріоритетності різнобічного розвитку особистості Демократизація взаємин між учасниками навчально - виховного процесу Завдання Розвиток суб’єктного досвіду Виховання почуття відповідальності за досягнення особистих успіхів у житті Залучення учасників навчально-виховного процесу до управління ним Зміст Державні стандарти, 12-бальна шкала оцінювання;ЗНО, ДПА Формування національної свідомості учнів Визнання теорії менеджменту Структура Введення ступеневої освіти Варіативність розвивальних закладів Моделювання організаційних структур управління Форми Індивідуальні, групові, фронтальні Родинне, сімейне, національне Проектно-цільова, системномодульна, системнорегіональна Методи Активні, інтерактивні Мотиваційно-ціннісні Економічні, психологічні, соціальні Засоби Комп’ютерні Комп’ютерні, мультимедійні Комп’ютерні, відео -аудіо - та телекомунікаційні Масштабні перетворення в освіті відбуваються в контексті глобальних освітніх тенденцій, серед яких найпомітнішими є: масовий характер освіти та її неперервність як нова якість; значущість освіти для індивіда і суспільства; орієнтація на активне освоєння людиною способів пізнавальної діяльності; адаптація освітнього простору до запитів і потреб особистості; орієнтація навчання на особистість, забезпечення можливостей її саморозкриття.
2. ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ КОЛЕКТИВІВ ТА ВЧИТЕЛІВ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ Згідно інформації, одержаної від районних (міських) методичних служб, 8 загальноосвітніх навчальних закладів області беруть участь у всеукраїнському експериментуванні програми розвитку дітей «Росток» Т.Пушкарьової. Значних результатів у даному експерименті (по кількості публікацій у педагогічних виданнях) досягли педагогічні колективи Сумської Олександрівської гімназії, Сумської ЗОШ І-ІІІ
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
10
ступенів №15 ім. Д.І.Турбіна, Шосткинського НВК: спеціалізована школа І-ІІ ступенів – ліцей, Конотопського НВК: загальноосвітня школа І ступеня – дошкільний навчальний заклад «Казка». Декілька загальноосвітніх закладів області апробують освітню програму В.Ільченко «Довкілля» та впроваджують модель «Художньо-естетична освіта і виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів у процесі впровадження інтегрованих курсів», автором якої є Л.Масол. У цілому в апробації освітніх інновацій та експериментальній перевірці їх продуктивності на всеукраїнському та регіональному рівнях беруть участь 33 навчальні заклади області. Найбільш поширеною та різноманітною за тематикою є інноваційна діяльність педагогічних колективів, яка відноситься до рівня окремого закладу освіти. Багато вчителів вносять у запроваджені нововведення елементи власних напрацювань і таким чином отримують кращій результат у навчанні школярів. Таким чином використання нововведень у навчально-виховному процесі сприяє формуванню вчителяноватора. Серед учителів-новаторів багато вчителів математики, які активно працюють з провадження інновацій у навчально-виховний процес (табл. 4). Таблиця 4. Учителі – новатори математики Сумської області ПІБ Адреса навчального закладу Назва педагогічної інновації Аврамкіна В.І Шосткінська ЗОШ І-ІІІ ст. №4 Реалізація ідей програми розвитку «Росток» у шкільному курсі з математики Бондар Г.М. Шосткінська ЗОШ І-ІІІ ст. №9 Використання методу проектів у навчальновиховному процесі з математики. Василенко О.І. Конотопська гімназія Методика організації роботи по підготовці учнів до математичних інтелектуальних змагань Клепчева В.І. Конотопський НВК: ЗОШ І ст. – дошкільний навчальний заклад «Казка» Організація самостійної роботи учнів з математики в школі та вдома. Кутняк І..М. Глухівська СШ-інтернат І-ІІІ ст. ім. М.І. Жужоми Використання модульно-розвивального навчання в процесі вивчення математики. Марченко Л.І. Охтирська гімназія Охтирської міської ради Використання технології ситуативного моделювання (ігрові ігри). Медведь Т.Г. Шосткінська ЗОШ І-ІІІ ст. №11 Використання інтерактивних технологій у процесі вивчення математики. Рябіченко О.В. Олексіївська ЗОШ І-ІІІ ст. Сумської районної ради Використання програмних педагогічних засобів у сучасній школі Сафронюк Г.В. Шосткінська ЗОШ І-ІІІ ст. №4 Реалізація ідей програми розвитку «Росток» у шкільному курсі з математики Тосунова С. П. Шалигинська ЗОШ І-ІІІ ст. Глухівської районної ради Використання інформаційних технологій під час вивчення математики Царенко С.П. Краснопільська ЗОШ І-ІІІ ст. Сучасне дидактичне забезпечення шкільного курсу математики. Шляхецька І.П. Шосткінський НВК: СШ І-ІІ ст. – ліцей Шосткінської міської ради Застосування методу проектів з математики у початковій школі. Аналіз даних надають можливість зробити наступні висновки:
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
11
– різними видами інноваційної діяльності в області охоплено близько 100 загальноосвітніх навчальних закладів майже усіх районів області, що становить шосту частину від їх загальної кількості; – найбільше поширена інноваційна діяльність у школах І-ІІІ ступенів, зокрема у закладах нового типу, де понад п’ятдесят відсотків учителів упроваджують нововведення; – у всеукраїнських інноваційних проектах беруть участь 20 навчальних закладів, у регіональних – 13, застосовують елементи інновацій у тій чи іншій формі 92 загальноосвітні навчальні заклади; – за напрямом освітньої діяльності переважають дидактичні інновації над виховними (співвідношення складає приблизно 9:1) у незначній кількості використовуються організаційно-управлінські нововведення. Запам’ятайте основне 1. Педагогічні інновації можна поділити на локальні, модульні, системні та масштабні. 2. Локальні інновації – це окремі, не пов’язані між собою інновації, які удосконалюють навчальновиховний процес, не руйнуючи його зміст і структуру. Наприклад, технологічний, індивідуальний, диференційований підхід, тематичний облік навчальних досягнень, моніторинг, сенкан. тощо. 3. Модульні інновації – це сукупність пов’язаних між собою локальних інновацій. Наприклад, педагогічні технології, особистісно орієнтована освіта, компетентнісний підхід і компетентності. 4. Системні інновації – це цілісні педагогічні системи з інноваційним характером мети, змісту, методів та організаційних форм навчання. Наприклад, педагогічні системи «Росток», «Довкілля»; семестровоблоково-залікова система навчання і технологія гнучкої диференціації освіти «Азимут» С.Подмазіна; школа життєтворчості особистості І.Єрмакова, інноваційні українські школи: Креативна міжнародна дитяча школа (м. Київ), Новопечерська школа (м. Кїєв), Britannica School (м. Київ), Заліщицька державна гімназія (Тернопільська область), Дніпровський ліцей інформаційних технологій, Ліко-школа (м.Київ), Європейський колегіум (м. Київ). 5. Масштабними інноваціями вважаються ті, що суттєво змінюють мету, структуру і результати педагогічного процесу. Наприклад, Державні стандарти, 12-річний термін навчання, 12-бальна система оцінювання навчальних досягнень учнів, ЗНО, ДПА. 6. Діяльнісний підхід у навчанні ґрунтується на визнанні діяльності основою, засобом і вирішальною умовою розвитку особистості. 7. Особистісно зорієнтований підхід – це спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні. 8. Особистісно орієнтоване навчання – націлене на розвиток досвіду учнів як суб’єктів власної діяльності і суспільних відносин. 9. Суб’єктний досвід учня полягає в умінні визначати мету, планувати, здійснювати, корегувати свою діяльність; адаптуватися до мінливих обставин життя, робити вибір і відповідати за нього, приймати рішення, працювати у команді, виконувати різні соціальні ролі тощо. 10. Компетентнісний підхід – це спрямованість на розвиток в учнів компетентностей. 11. Компетентність – це набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці. Компетентності поділяються на предметні, міжпредметні і ключові. 12. Педагогічна технологія – це послідовність дій учителя та учнів, реалізація якої в межах навчальновиховного процесу гарантує досягнення запланованого результату. 13. У Сумській області експериментуються педагогічні системи «Росток», впроваджуються програма «Довкілля», модель семестрово-блоково-залікової організації навчально-виховного процесу. Окремі вчителі працюють над апробацією та втіленням педагогічних систем, інформаційних технологій.
© Сударєва Г.Ф., СОІППО 2017
12
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І. Виконайте тести, що надані у розділі «Запитання для контрольного тестування»: №№ 3, 13, 17,18, 19, 20, 28, 33, 36, 37, 41. ІІ. Виконайте завдання, надайте відповідь на запитання. 1. Зазначте відмінність між модульними та системним інноваціями. 2. Зазначте спільне між локальними та модульними інноваціями. 3. У чому виявляється дидактичне і розвивальне значення використання прийому «сенкан»? 4. Як формулюється навчальна мета за технологічним підходом щодо організації навчально-виховного процесу? 5. Чим відрізняється педагогічна технологія від методики навчання? 6. Поясніть сутність поняття «суб’єкт власної діяльності». 7. З’ясуйте суть особистісно орієнтованого навчання. 8. Поясніть відмінність між компетентністю та компетенцією. 9. Перелічте групи ключових компетентностей. У чому полягає їх відміна від предметних компетентностей? 10. У чому полягає інноваційність програми розвитку «Росток», семестрово-блоково-залікової система навчання? Інформаційні джерела 1. Володько В. Індивідуалізація і диференціація навчання і виховання // Гуманітарні науки. – 2002. – №4. – С. 54-65. 2. Глобін О. та ін. Концепція реалізації компетентнісного підходу в навчанні математики в основній школі.// Математика в рідній школі. 2015. – №6. – С. 2-10. 3. Інноваційна діяльність педагогічних колективів і вчителів Сумської області: Довідник-каталог/ Укл. С.Лабудько, Г.Сударева, – Суми: Вид. відділ СОІППО, 2010. – 84 с. 4. Концепція нової української школи. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/ 5. Лукіна Т. Моніторинг якості освіти: теорія і практика / Т. Лукіна. – К.: Вид. дім «Шкільний світ»; Вид-во Л.Галіцина, 2006. –128 с. 6. Освітні технології. Навчально-методичний посібник. / За загальною редакцією О.Пєхоти/. – К.: «А.С.К.», 2002. – 255 с. 7. Прус А. Про компетентнісний підхід у навчанні математики в класах суспільно-гуманітарного напряму /А. Прус. // Педагогічний дискурс. 2013 – випуск 14. – С.372. – Електронний ресурс. Режим доступу: file:///C:/Documents%20and%20Settings/adminius/Мои%20документы/peddysk_2013_14_79%20(1).pdf 8. Родигіна І. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання / І.Родигіна. – Х. : Основа, 2005. – 96 с. 9. Шкільна академія підприємництва-3. Електронний ресурс. Режим доступу: http://saeukraine.org.ua/ua/about_project/
Комментариев нет:
Отправить комментарий